Курганський Павло Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курганський Павло Іванович

КУРГА́НСЬКИЙ Павло Іванович (1879, станиця Новодерев’янківська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ – 31. 08. 1957, Белґрад) – кубанський політичний діяч. Після закінчення Катеринодар. військ. г-зії (нині Краснодар) вступив на матем. ф-т Новорос. ун-ту в Одесі, згодом перевівся на юрид. ф-т Харків. ун-ту. Працював у Катеринодар. окруж. суді, дир. і головою правління Чорномор.-Кубан. залізниці. Після жовтня 1917 обраний чл. Кубан. крайової та законодав. рад, дотримувався самостійниц. поглядів. У травні 1919 признач. головою кубан. уряду, однак після проденікін. повстання у листопаді того ж року добровільно вийшов у відставку. Відтоді – військ. конт­ролер. 1920 емігрував. Працював у дирекції залізниць Юго­славії, від 1925 – отаман Белґрад. козачої станиці ім. С. Білого. Під час нацист. окупації звільнений з роботи, після приходу рад. військ 10 місяців утримувався у концтаборі.

Літ.: Чумаченко В. К. Племянник Щербины. К биографии Павла Ивановича Курганского // Ф. А. Щербина, казачество и народы Север. Кавказа в истор. ретроспективе: Сб. мат. 7-й научно-практ. конф. Краснодар, 2007; Курганский П. И. «…Хоть и умереть, да у себя дома, на Кубани» (Письма Федору и Григорию Щербине) // Культур. жизнь Юга России. 2011. № 1, 2.

В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2016