КУРДЮ́МОВ Валеріан Іванович (12(24). 10. 1853, Царське Село, нині м. Пуш­кін Ленінгр. обл. — 28. 12. 1904 (10. 01. 1905), С.-Пе­тербург) — фахівець у галузі фундаментобудува­н­ня та механіки ґрунтів. Батько В. Курдюмова. У 13 р. осиротів, від­тоді виховувався дядьком, М. Курдюмовим, який мешкав у Києві. Навч. у Першій київ. гімназії (1866–73), закін. С.-Пе­­тербур. ін­ститут інж. шля­хів сполуче­н­ня (1878), де від­тоді й працював: від 1889 — екс­траординар., від 1896 — ординар. проф., водночас від 1890 — завідувач кафедри нарис. геометрії та від 1894 — завідувач кафедри заг. починань буд. мистецтва. 1878–89 — також у департаментах шосей. і водних сполучень та залізниць Міністерства шляхів сполуче­н­ня Рос. імперії. У цей період ви­вчав стан залізнич. архітектури, зокрема 1885 з цією метою здійснив подорож Катеринин., Харків.-Микол., Фастів., Курсько-Харків.-Азов., Лозово-Севастоп., Донец., Грязе-Цари­цин., Тамбово-Саратов. і Пд.-Зх. залізницями. Читав курси нарис. геометрії, основ і фундаментів, виробництва буд. робіт. Велике значе­н­ня мають праці з теорії опору природ. основ фундаментів. Брав участь у створен­ні (1884) першої в Рос. імперії н.-д. тех. фотолабораторії, у якій, за­­стосовуючи метод моделюва­н­ня, досліджував пита­н­ня стійкості фундаментів і деформацій сипучих ґрунтів під навантаже­н­ням. Вина­йшов лампу для отри­ма­н­ня неперерв. спалахів магнію. Низка його учнів стали від­о­мими інж. і вченими, зокрема С. Тимошенко, Є. Патон, В. Образцов, М. Герсеванов, Г. Граф­тіо.