Курдюмов Георгій В’ячеславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курдюмов Георгій В’ячеславович

КУРДЮ́МОВ Георгій В’ячеславович (01(14). 02. 1902, м. Рильськ, нині Курської обл., РФ – 07. 07. 1996, Москва) – металофізик. Брат О. Курдюмова. Д-р фіз.-мат. н. (1937), проф. (1934), акад. НАНУ (1939), РАН (1953). Сталін. премія (1949), Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1984). Герой Соц. Праці (1969). Держ. нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. політех. ін-т (нині С.-Пе­тербург, 1926). Працював 1925–32 у Фіз.-тех. ін-ті АН СРСР (Ленінград); 1932–44 – у Дніпроп. фіз.-тех. ін-ті (від 1941 – на евакуації у м. Магнітогорськ Челябін. обл., РФ): від 1932 – зав. відділу рентґенометалографії, 1932–37 – заст. дир., 1937–44 – дир. 1934 заснував при Дніпроп. ун-ті першу в СРСР каф. металофізики, 1935 – рентґеногр. лаб. 1944–78 – дир. Ін-ту металознавства і фізики металів АН СРСР (Москва); водночас 1945–51 – дир. Лаб. (нині Ін-т) металофізики АН УРСР (Київ); 1962–73 – дир.-організатор Ін-ту фізики твердого тіла АН СРСР (м. Чорноголовка Моск. обл.). Засн. наук. школи мартенсит. перетворення. Виконав базові дослідж. мартенсит. перетворень у кристаліч. матеріалах, які мають фундам. значення для теорії фазових перетворень та терміч. оброблення ста­лей і сплавів. Вивчив механізм і кінетику перетворення аустеніту в мартенсит. Спільно з Л. Хандро­­сом 1949 виявив термопруж­ну рівновагу при фазових перетвореннях мартенсит. типу, яку передбачив 1948. Зробив знач. внесок у розвиток фіз. металознавства, фізики пластич. дефор­мації, зміцнення та знеміцнення, регулювання, а також розроблення нових методів експе­рименту. У своїх дослідж. вперше у СРСР використовував елек­тронну мікроскопію. 1997 НАНУ заснувала премію ім. К. Ім’я вченого присвоєно Ін-ту металофізики НАНУ (1996), у вестибюлі встановлено його по­­груддя.

Пр.: Термическая обработка стали в свете рентгенографических исследований // Вест. металлопро­мышлен­ности. 1932. № 9; Отпускная хрупкость конструкционных сталей. Москва, 1945 (спів­авт.); Бездиф­фузион­ные (мартенситные) превращения в сплавах // ЖТФ. 1948. Т. 18, № 8; О термоупругом равновесии при мартен­сит­ных превращениях // Докл. АН СССР. 1949. Т. 66, № 2 (спів­авт.); О природе твердости закаленной стали // ЖТФ. 1954. Т. 24, вып. 7; Явления закалки и отпуска стали. Москва, 1960; Превращения в железе и стали. Москва, 1977 (спів­авт.).

Літ.: Георгий Вячеславович Курдюмов: Биобиблиогр. указ. К., 1992; Академик Курдюмов Георгий Вячеславович: Стра­ницы жизни. Воспоминания. Итоги. Москва, 2004; Коваль Ю. Академік Геор­гій Курдюмов // Світог­­ляд. 2008. № 5(13).

Ю. М. Коваль

Стаття оновлена: 2016