Курелла Альфред - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курелла Альфред

КУРЕ́ЛЛА Альфред (Kurella Alfred; псевд.: B. Ziegler, W. Rebig, A. Bernard; 02. 05. 1895, Бріґ, Верхня Сілезія, нині Бжеґ Опольс. воєводства, Польща – 12. 06. 1975, Берлін) – німецький письменник, публіцист, перекладач, дер­жавний і громадський діяч. Чл. КП Німеччини (1918). Віце-президент Нім. АМ (1965). Д-р філол. н. (1968). Навч. у Мюнхен. худож. ін-ті приклад. мист-ва. Один із засн. Комуніст. інтернаціоналу молоді (1919). Дир. Центр. парт. школи ЦК КП Фран­ції у Парижі (від 1924). У Москві 1919 зустрічався як кур’єр від КП Німеччини з В. Леніним. Ред. літ-ри й мист-ва г. «Комсомоль­ская правда» (Москва, 1927–29). Секр. очолюваного А. Барбюсом та Р. Ролланом Інтернац. ком-ту боротьби проти фашизму й війни (1932–34); до 1935 – особис­тий секр. Г. Димитрова. 1935–54 – у СРСР. 1941–45 – ред. фронт. газет, зокрема «National­komitee Freies Deutschland» (1943–45). Перебував 1946–49 на засланні в Абхазії. 1954 повернувся до НДР. 1955–57 – засн. і дир. Літ. ін-ту в м. Ляйпциґ; 1957–63 – секр. комісії культури Політбюро Соц. єдиної партії Німеччини; 1958–63 – депутат Нар. палати НДР. Автор романів «Die Gronauer Akten» («Акти в Ґронау», 1954), «Kleiner Stein im großen Spiel» («Пішак у великій грі», 1961), в яких засуджував фашизм; зб. літературознав. статей, публіцист. праць «Dimitroff contra Göring» («Димитров проти Ґерінґа», 1964; усі – Берлін); літ.-крит. есеїв про твор­­чість А. Барбюса, Б. Брехта, Т. Манна, А. Цвейґа та ін. Переклав деякі твори, що вийшли окремими виданнями, зокрема А. Барбюса, Л. Араґона, С. Щипачова, І. Еренбурґа, О. Твардовського, М. Чернишевського, К. Паустовського, С. Третьякова, М. Горького, Н. Хікмета, О. Герцена, М. Добролюбова, М. Шолохова. Від кін. 1930-х рр. перекладав і досліджував творчість Т. Шевченка. У ж. «Inter­nationale Literatur» (1940, № 11) опублікував ст. «Taras Schew­tschenko: Der Nationaldichter der Ukraine» («Тарас Шевченко – національний поет України»). За ред. К. видано нім. мовою «Der Kobsar» Т. Шевченка (Berlin; Leipzig, 1951, Bd. 1, 2; Moskau, 1951), що містить здій­снені ним переклади творів та післямову «Die deutsche Über­setzung des Kobsar» («Переклад “Кобзаря” німецькою мовою»). 1964 підтримав проведення у Берліні Міжнар. симпозіуму, при­свяч. Т. Шевченку; узяв участь у Міжнар. форумі діячів культури та виступив із промовою у Києві.

Тв.: Zwischendurch. Berlin, 1961; Das Eigene und das Fremde. Jena, 1968; Berlin, 1981; Taras Schewtschenko. Meine Lieder, meine Träume. Berlin; Kiew, 1987.

Літ.: Погребенник Я. Альфред Курел­ла // Всесвіт. 1972. № 7; M. Zymomrja. Die Rezeption Taras Schewtschenkos im deutschen Sprachgebiet // Quellen und Studien zur Geschichte Osteuropas. Ber­lin, 1976. Bd. 22; Миронов О., Панченко О. Поезії Т. Г. Шевченка 1860 р. у перекладах А. Курелли // Вісн. Харків. ун-ту. 1981. № 217.

М. І. Зимомря

Стаття оновлена: 2016