Курик Ольга Антонівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курик Ольга Антонівна

КУРИ́К Ольга Антонівна (25. 03. 1922, с. Рожнів, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 26. 02. 2010, с. Мілієве Вижниц. р-ну Чернів. обл.) – майстриня художньої вишивки, модельєр одягу. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1990).Чл. НСХУ (1990). Лауреатка Чернів. обл. конкурсу мод (1972). Держ. нагороди СРСР. Навч. у Коломий. г-зії (Станіслав., нині Івано-Фр. обл.). Вишивати навч. приватно. Працювала від 1948 у Міліїв. бу­­динку побуту: закрійниця, 1972–84 – кер. вишивал. цеху. Учасниця всеукр., всесоюз. мист. ви­­ставок від 1972. Першу сукню пошила 1937 для матері. Займа­­лася нар. вишивкою, колорис­­ти­кою, моделюванням і нар. ор­на­ментикою одягу.

Тв.: сценічні костюми – для співаків В. Івасюка, Н. Яремчука, С. Ротару, В. Зінкевича, П. Дворського, поета Є. Євтушенка та ін., нар. аматор. танц. ансамблю «Смеречина», вокал.-інструм. ансамблів «Смерічка» (обидва – Вижниця) і «Червона рута», Буковин. ансамблю пісні і танцю, колективів Палацу дітей та юнацтва (усі – Чернівці), Кіровогр. нар. самодіял. ансамблю «Ятрань», самодіял. нар. хору «Славутич» (м. Комсомольськ Полтав. обл.), вокал.-інструм. ансамблів «Сигнал» (м. Збараж Терноп. обл.) і «Світязь» (Луцьк), танц. ансамблю «Славутич» (Дніпропетровськ), Нац. засл. ансамблю танцю України ім. П. Вірського, мюзик-холу (обидва – Київ), самодіял. хору Уман. рай. будинку культури (Черкас. обл.; усі – 1970–90-і рр.).

Літ.: Шутак М. На берегах нашої духовності // Рад. Верховина. 1990, 8 лют.; Яроменко Я. Набрало розквіту, розмаю народне древнє ремесло // Там само. 16 жовт.; Яківчук А. Мовою пензля і різця. Розмаїття барв. Чц., 1993.

В. І. Ворончак

Стаття оновлена: 2016