Курило Андрій Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курило Андрій Вікторович

КУРИ́ЛО Андрій Вікторович (06. 11. 1966, Львів) – майстер художнього скла. Чл. Львів. асоц. художників-вітражистів «Вікно» (1999). Закін. Львів. АМ (1991; викл. А. Бокотей, Б. Галицький, М. Опа­нащук). На твор. роботі. Учасник обл. та міжнар. худож. виставок від 1991. Персон. – у Києві (1999, 2010). Творчість К. відзначається експериментами у вітраж. і гутному склі, пошуками кольоро-пластич. виразності, образно-худож. можливостей. У декор. посудинах та пластах 1990-х рр. використовував первісні методи оброблення худож. скла (зокре­ма навивання прутиків гарячого скла один на одний). Мерехтливі площини вітраж. пластів із контраст. чи м’якими сполученнями кольорів і точно віднайде­ними пропорціями відзначаються незвич. за формами та утаємниченими зображеннями. Композиції побудовані за мотивами уявних косміч. світів, на основі абстракт. форм біо- і зоо­­пластики. Окремі роботи збе­­рігаються в галереї «Триптих» (Київ), Культ.-мист. центрі «Дзиґа» (Львів).

Тв.: серії – «Античний лексикон» (1998–2010), «Таємничі сфери» (2000–04), «Народження сфер» (2000–09); «Віденський стілець», «Марс», «Полювання на рибу», «Маска риби» (усі – 1999), «Скляний страх» (2006), «Постаті» (2007), «Тотем», «Епоха» (обидва – 2010).

Літ.: Космолінська Н. Пам’ять скла: екскурсія в часі з Андрієм Курилом // Є. 2003. № 2; Чиж М. Формотворчі ім­провізації об’єктів зі скла Андрія Курила // Мистецтвозн. автограф. Л., 2006; Чегусова.

З. А. Чегусова

Стаття оновлена: 2016