Курило Олена Борисівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курило Олена Борисівна

КУРИ́ЛО Олена Борисівна (06(18). 10. 1890, м. Слонім, нині Гроднен. обл., Білорусь – ?) – мовознавець. Від 1892 мешкала у Варшаві. Від 1908 навч. на філол. відділі філос. ф-ту Ун-ту м. Кеніґсберґ (нині Калінінград, РФ), провчилася 3 семестри, водночас слухала лекції з хімії, фізики та ботаніки. 1910 повернулася до Варшави, де вступила на істор.-філол. відділ Вищих жін. курсів при місц. ун-ті. 1916 склала держ. іспити при цих курсах, що через події 1-ї світ. війни 1915 перенесені до м. Ростов-на-Дону (Росія). 1917 склала іспити на звання учителя з педагогіки, історії педагогіки та методики рос. мови. Україністикою зацікавилася під впливом Є. Тимченка. 1917 переїхала до Києва. Викладала укр. мову та її методику на курсах для військ. старшин, для учителів залізнич. шкіл та на пед. курсах, в ІНО, брала участь в українізації школи в перші роки існування Української Держави. Написала найпопулярніший у той час підручник «Початкова граматика української мови» (К., 1917–18, ч. 1–2; до 1926 перевид. 10 разів). Водно­­час від 1917 працювала в Термінол. комісії при УНТ, уклала «Російсько-український слов­­ни­­чок медичної термінології», «Слов­­ник української фізичної термінології (Проєкт)» (обидва – 1918), «Словник хемичної термінології (Проєкт)» (1923), реда­­гувала «Словник ботанічної номенклятури» (1928; усі – Київ). Від 1921 – ст. н. с. Ін-ту укр. наук. мови ВУАН, від 1930 – заст. дир., голова відділу сучас. (живої) укр. мови Ін-ту мовознавства ВУАН. Уклала проект правопису чужих слів. Від 1920 була ред. у С.-г. наук. ком-ті України. Чл. Етногр. комісії, Комісії краєзнавства та Діалектол. комісії ВУАН. 4–21 лютого 1933 перебувала під арештом за зви­­нуваченням у приналежності до контррев. націоналіст. орг-ції. Виїхала до Москви, займалася викладац. діяльністю. 5 жовтня 1938 заарешт. удруге, засудж. до 8-ми р. таборів. Покарання відбувала у Караґанді (Казахстан). 5 жовтня 1946 звільнена. Подальша доля невідома. Реабіліт. 1989. Наук. дослідж.: питання нормалізації укр. мови, зокрема в галузях стилістики й термінології; історія укр. мови; істор. і заг. фонетика, фонологія. Значну увагу приділяла збиран­­ню діалект. й етногр. матеріалів. 1923 у Києві видала «Програму для збирання етнографічних ма­­теріялів», що містила такі розділи: «Початки мови: а) жести, б) міміка, в) природні та перекличні (ономатопоетичні) вигуки, г) дитяча мова», «Таємні мови», «Ономастика», «Початки пись­­ма». Укладена К. фонол. система укр. мови стала основою розвідки «До поняття “фонема”» // «Збірник секції грама­­тики української мови», К., 1930, кн. 1. Свої рецензії, переважно на словники та граматики, друкувала в «ЛНВ» і «Вільній україн­­ській школі», зокрема зрецензувала низку праць Є. Тимченка, О. Синявського, М. Гладкого, В. Науменка, С. Рклицького, Май­­ка Йогансена, С. Кульбакіна.

Пр.: Курс українського правопису. К., 1919; Уваги до сучасної української літературної мови. К., 1920; 1923; 1925; Краків; Л., 1942; Паралельні форми в українській мові, їх значення для стилю. К., 1923; Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хо­­робричів давніше Городнянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині. К., 1924; До характеристики і процесу монофтонгізації чернігівсь­­ких дифтонгічних звуків // Україна. 1925. Кн. 5; Спроба пояснити процес зміни о, е в нових закритих складах у південній групі українських діалектів. (З мапою Поділля) // Зб. Істор.-філол. відділу ВУАН. № 80. Постійна комісія історії укр. мови. К., 1928. Вип. 2; До питання про умови розвитку дисимілятивного акання // Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН. 1928. Кн. 16; До питання про українські форми з ненаголошеним а на місці етимологічного о (багатий, гарячий та ін.) // Зб. Істор.-філол. відділу ВУАН. 1928. № 76, ч. 2; Про незалежну від наголосу зміну а по м’яких консонантах та по і в українських діалектах // Укр. діалектол. зб. 1929. Кн. 2; Діалектологічна комісія ВУАН. Анкети № 1–10 // На мовозн. фронті. 1931. Кн. 1; До питання про походження північноукраїнських рефлексів о–ue, we, wy, e // Зб. Комісії для дослідж. історії укр. мови. 1931. Т. 1.

Літ.: Шерех Ю. Всеволод Ганцов. Олена Курило. Вінніпеґ, 1954; Булахов М. Г. Восточнославянские языко­­веды: Биобиблиогр. слов. Т. 2. Минск, 1977; Аншин Ф. Д., Алпатов В. М. «Дело славистов»: 30-е годы. Москва, 1994; Матіяш Д. Внесок Олени Курило в розвиток сучасної української літературної мови // Молода нація. 1999. Вип. 10.

М. Г. Железняк

Стаття оновлена: 2016