Курилов Іван Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курилов Іван Васильович

КУРИ́ЛОВ Іван Васильович (05(18). 07. 1910, Київ – 02. 04. 1992, Москва) – артист балету, балетмейстер. Засл. арт. РРФСР (1968). Навч. 1926–28 у Київ. хореогр. студії К. Давидової, драм. студії при Київ. театрі для дітей. 1928–30 – арт. Київ. опери, 1930–31 – Одес. театру опери та балету, 1931–34 – трупи «Моск. худож. балет В. Крігер»; 1934–36 – соліст, балетмейстер Дніпроп. робітн. опер. театру, 1936–37 – соліст Київ. театру опери та балету, 1937–38 – Ансамблю танцю УРСР (Київ), 1938–62 – Моск. муз. театру ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка. Виконавець характер. і ґротесково-пантомім. партій із яскравим комед. обдаруванням, гострим танц. малюнком. Поставив балети «Червоний мак» Р. Ґлієра (1937, Дніпроп. робітн. опер. театр), «Віндзорські витівниці» В. Оранського (1942), «Берег щас­тя» А. Спадавеккіа (1948; обидва – у спів­авт. з В. Бурмейстером, Моск. муз. театр ім. К. Стані­славського та В. Немировича-Данченка). Здійснив танц. постановки у військ. ансамблях (се­ред них – «Танець усіх родів військ» в Ансамблі пісні і танцю прикордон. військ Червонопрапор. Зх. прикордон. округу КДБ при РМ СРСР), рос. нар. хорах, театрах оперети і драми, кіно. Постановник кінно-балет. пантоміми «Бахчисарайська легенда» у Всесоюз. об’єдн. цирків (1963, Мінський цирк).

Партії: Ферондо («Міщанин з Тоскани» В. Нахабіна), Вакула («Ніч перед Різдвом» Б. Асаф’єва), Пабло («Лола» С. Василенка), Лі Шанфу («Червоний мак» Р. Ґлієра), Джотто («Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковсько­го), Фальстаф («Віндзорські витівниці» В. Оран­ського), Бармалей («Лікар Айболить» І. Морозова), Костя («Берег щастя» А. Спадавеккіа), Квазімодо («Есме­ральда» Ч. Пуньї), Бірбанто («Кор­сар» А. Адана), Колен, Мішо («Суперниці» П. Гертеля), Карабас-Барабас («Золотий ключик» М. Вайнберґа).

Літ.: Мартич Ю. «Міщанин з Тоска­ни» // Більшовик. 1936, 13 жовт.; Слоним­ский Ю. Советский балет. Москва; Ленинград, 1950; Вихрева Н. По особому распоряжению // Сов. балет. 1985. № 3.

І. В. Цебенко

Стаття оновлена: 2016