Курильчук Микола Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курильчук Микола Михайлович

КУРИЛЬЧУ́К Микола Михайлович (24. 09. 1926, с. Джерело, нині Олев. р-ну Житомир. обл. – 02. 02. 2004, Житомир) – прозаїк, драматург. Чл. НСПУ (1973). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Дубен. культ.-осв. технікум (Рівнен. обл., 1956), Київ. ун-т (1963). Очолював Олев. рай. відділ культури; в обл. г. «Радянська Житомирщина» (1961–86): зав. відділу культури та відп. секр. Дебютував 1959 оповіданням «Оксана». Автор п’єс «Важке призначення» (1962), «Іду до вас, друзі» (1964), «Агрономи» (1965), «Ніч перед безсмертям» (1967), «Щедре літо» (1974), «Ми прийдемо в травні» (1983); зб. гуморист. оповідань «Неув’язоч­ка» (1965), «Гуморески» (1968); романів «Джерело» (1973), «Кри­ниця» (1976; 1986), «Живий попіл» (1988); повістей «Десант капітана Творогова» (1979), «За­ради чого?», «Не остуди свого серця» (обидві – 1981; усі – Київ). У творчості відображав події 2-ї світ. війни, порушував проблеми поліс. села, збереження природи, морал. чистоти в стосунках людей.

Літ.: Шитікова Т. Ф. Микола Михайлович Курильчук: (До 50-річчя з дня народж.): Бібліогр. покажч. 1976; Монастирецький Л. Микола Курильчук // Письменники Житомирщини. Кн. 1. 2010 (обидві – Житомир).

М. Ю. Костриця, П. В. Білоус

Стаття оновлена: 2016