Куритиба - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куритиба

КУРИТИ́БА – місто, столиця штату Парана у Бразилії. Насел. 1,848 млн осіб (2013). Засн. 1693 як місце відпочинку для торговців, які вели рогату худобу на ярмарок у Сорокаба (шт. Сан-Пауло). Від 1853 – столиця Парани. У серед. 19 ст. з’явилася значна кількість іммігрантів з Європи, переважно німців, поляків, українців та італійців, що згодом спричинило по­літику багатокультурності. Знач. розвиток К. розпочався 1970 з обранням Дж. Лернера мером міста. Була розроблена досконала система громад. транспор­ту, що дозволяє мінімізувати ви­­киди в атмосферу й уникнути заторів. Своєрід. візитівкою К. стали автобусні зупинки у вигляді невеликих овал. тунелів. Особливістю міста також є знач­­на кількість пішохід. зон. К. – одне з небагатьох міст світу, в якому сміття сортується та використовується як вторинна си­­ровина. Діє Екол. ун-т, який вод­ночас вважається визнач. пам’ят­кою міста, оскільки повністю збу­дов. із сировини вторин. переробки. Значну увагу приділяють розвитку освіти, зокрема переселенці мають змогу здобути се­­редню спец. освіту на курсах та у школах для дорослих. Є ботан. сад. Розвинена пром-сть; К. входить до п’ятірки найкращих міст для інвестицій в Лат. Америці. К. – другий найбільший центр концентрації укр. громади в Бра­зилії (понад 25 тис. осіб). Першим укр. часописом була «Зоря» (1907–09, неперіодично 1910; видавало т-во «Просвіта»). 1910–11 виходив часопис «Прапор» (видавало Т-во ім. Т. Шевченка). 1910 в К. з ініціативи Р. Криницького та К. Гутковського організовано перший Конгрес бра­зилій. українців. Нині функціонує Укр. т-во Бразилії, до якого входять Укр.-бразилій. клуб, Жін. укр. орг-ція, Асоц. декор.-приклад. мист-ва, укр. фольклор. колектив «Барвінок» (засн. 1930), суботня школа ім. Лесі Українки, Музей укр. імміграції, укр. б-ка, вокал.-інструм. ансамбль «Соловейко». 1980 у К. створ. реліг.-культур. центр «Полтава», який має однойм. фольклорну групу, хор, дит. капелу бандуристок «Фіалка», оркестр. У К. – центр. осередки Укр.-бразилій. центр. репрезентації, Т-ва прихильників укр. культури. Діють реліг. громади УГКЦ та УАПЦ. Виходить г. «Хлібороб». У місті – площа України з пам’ятником Т. Шевченку, Укр. меморіал (до 100-ліття початку укр. імміграції до Бразилії), пам’ятник писанці, пам’ят. знак жертвам голодомору в Україні 1932–33; му­­зей ікон. У Федерал. ун-ті Парани викладають укр. мову як додатк. предмет. У різний час у К. жили і працювали журналіст О. Ващенко, письменник-перекладач П. Карманський, громад. та культур. діяч С. Кобилянсь­кий, поетеса О. Колодій, церк. діячі УГКЦ Є.-В. Кривий, Д. Коз­линський, мовознавець В. Куль­чинський, громад. діяч С. Плахтин, нині – лікар-нейрохірург А. Ан­тонюк, фахівець з історії України й істор. демографії О. Бо­­рушенко, піаністка Л. Борушен­ко, композитор І. Вовк, церк. діячі УГКЦ В. Ковбик та М. Мазур. У місті похов. історик М. Ґец.

Літ.: Українці Бразилії = Os Ucra­nia­nos do Brasil = Ukrainians in Brazil. К., 2011.

О. П. Борушенко, М. Г. Железняк

Стаття оновлена: 2016