Куриця-Ціммерман Христина Григорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куриця-Ціммерман Христина Григорівна

КУРИ́ЦЯ-ЦІ́ММЕРМАН Христина Григорівна (12. 09. 1937, с. Настасів, нині Терноп. р-ну Терноп. обл.) – живописець, графік. Виїхала 1943 до Австрії. Від 1959 – у Відні, де закін. АМ (1967; малярство і гра­фіку вивчала у Шмід-Єссера, кераміку та скульптуру – у Ляйн­фельнера). Студіювала 1974 тех­ніку гобелена в Радер-Сулека. Авторка уявних пейзажів, абстракт. композицій у гарячих кольорах, гобеленів у декор. стилі на основі рослин. орнаментів. Творчість К.-Ц. базується на колористиці та мотивах укр. нар. мист-ва. Свій стиль визначила як «новий позитивізм». Учас­ниця худож. виставок від серед. 1970-х рр. Персон. – у Мюнхені (1977), Відні (1988), Львові (1990), Києві (1990, 1993, 2012). Від 1989 часто приїздить у Тернопіль. Окремі полотна зберігаються у Терноп. ХМ, музеях Києва та Львова.

Тв.: розписи церкви св. Варвари у Відні (1983, співавтор С. Гординський); триптих «Благовіщення», «Марія іде в дім Захарія», «Зустріч Марії з Єлизаветою» у храмі м. Зальцбурґ (Австрія, 1985); гобелен за мотивами творів М. Шагала (1988); живопис – «Композиція у червоному» (1977), «Моя дорога» (1979), «Дерево» (1980), «Околиця Тернополя» (1988), «Синя куля», «Синя вежа», «Загублена блакить» (усі – 1989), «Яблука на червоному» (1990), «Контра­пункт» (2010), «Квіти геліконії» (2011).

Літ.: Христина Куріца-Ціммерманн. Мюнхен, 1980; Сандрович Н. Барви сонця і землі // СВ. 1990, 21 черв.; Хрис­тина Курица: Каталог. Wien, 1993.

І. М. Дуда

Стаття оновлена: 2016