Курін Віктор Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курін Віктор Миколайович

КУ́РІН Віктор Миколайович (24. 02. 1934, м. Свердловськ, нині Луган. обл. – 14. 05. 2005, Київ) –співак (баритон), педагог. Проф. (1996). Нар. арт. України (2000), Молд. РСР (1974). Лауреат 2-го Респ. (Київ, 2-а премія) та Всесоюз. ім. М. Глінки (Москва, 4-а премія; обидва – 1962) конкурсів вокалістів. Закін. Київ. консерваторію (1964; кл. Д. Євтушенка). 1954–64 – соліст Ансам­блю пісні і танцю Київ. військ. округу; 1965–75 – Молд. (Кишинів), 1975–88 – Київ. ім. Т. Шев­ченка театрів опери та балету. Водночас 1978–82 – викл. Київ. пед. ін-ту; від 1982 – у Нац. муз. академії України (Київ): від 1992 – проф. каф. сольного співу. Виконав. майстерності К. притаманне поєднання емоційності з точністю муз. форми. У репертуарі – романси С. Рахманінова, П. Чайковського, М. Ли­сенка. Про нього знято т/ф «Спі­ває В. Курін» (1974). Гастролі за кордоном. Серед учнів – О. Гурець, П. Зібров, Н. Кречко, Д. Аге­єв, М. Віштак, О. Дагмат, А. Євтушенко, В. Мурга, А. Тищенко.

Партії: Остап («Тарас Бульба» М. Ли­сенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Кор­сакова), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Земнухов («Молода гвардія» Ю. Мейтуса), Єлецький («Євгеній Онєгін» П. Чай­ковського), Сільвіо («Паяци» Р. Леонка­валло), Ріґолетто, Жермон, Граф ді Лу­на («Ріґолетто», «Травіата», «Трубадур» Дж. Верді), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно).

Г. В. Степанченко

Стаття оновлена: 2016