КОРОСТО́ВЕЦЬ Володимир Костянтинович (крипт. — V. de K.; 16. 07. 1888, с-ще Пере­саж Черніг. пов. Черніг. губ., нині Ріпкин. р-ну Черніг. обл., за ін. даними — м. Гатчина побл. С.-Петербурга — 29. 09. 1953, Лондон) — громадсько-політичний діяч, журналіст. Походив із давнього козац. шляхет. роду (один із його предків Т. Хоростовецький служив ген. писарем у геть­мана І. Мазепи). Навч. у гімназії в Києві, С.-Петербур. університеті, від 1908 — у С.-Петербур. політех. ін­ституті, де здобув докторат із політ. наук і між­нар. права. Від 1912 працював у МЗС Рос. імперії, зокрема приват. секр. 3-х міністрів. Після більшов. пе­­ревороту 1917 пере­їхав до Украї­­ни, 1918 став нач. Держ. варти Української Держави. 1919 емігрував до Поль­­щі. Був урядовцем у амер. місії Червоного хрес­­та у Варшаві, пом. військ. аташе США. Водночас дописував до числен. ви­дань, зокрема англомов. пре­­си. 1925 пере­їхав до Німеч­чини. Брав участь у створен­ні Укр. наук. ін­ституту в Берліні, спів­працю­­вав із нім. пресою. Актив. учасник геть­ман. руху (із П. Скоропадським по­зна­йомив­­ся ще під час прожива­н­ня у С.-Петер­­бур­­зі), ред. «Бюлетеня геть­мансь­­кої управи». Від 1930 пред­ставляв геть­ман. управу в Лондоні, налагоджував звʼязки із консер­­ватив. діячами Великої Британії, ви­ступав із лекціями і рефератами у наук. колах. 1932–34 видавав щомісячник «The Inves­­tigator», на сторінках якого вміщував стат­ті, що зна­йомили чи­­тачів з історією, куль­­турою, нац.-патріот. і визв. пра­­г­­не­н­нями українського народу, об­стоював право Укра­­їни бути самост. державою у європ. спів­дружнос­­ті (роз­силав його до ред. багатьох популяр. часописів світу та на адреси впливових держ. осіб). Під час 2-ї світової війни ви­ступав із лекціями і доповід­ями про Україну у військ. частинах Великої Британії. Член ради (1948–52) і президії (1949–52) Союзу українців у Великій Британії. 1950–51 на за­проше­н­ня Канад. ін­ституту з вив­­че­н­ня закордон. справ ви­ступав із лекціями у США та Канаді.