КОРОСТО́ВЕЦЬ Володимир Костянтинович (крипт. — V. de K.; 16. 07. 1888, селище Пере­саж Чернігівського пов. Чернігівської губ., нині Ріпкинського р-ну Чернігівської обл., за іншими даними — м. Гатчина по­близу Санкт-Петербурга — 29. 09. 1953, Лондон) — громадсько-політичний діяч, журналіст. Походив із давнього козацького шляхетського роду (один із його предків Т. Хоростовецький служив генеральним писарем у геть­мана І. Мазепи). На­вчався у гімназії в Києві, Санкт-Петербурзькому університеті, від 1908 — у Санкт-Петербурзькому політехнічному ін­ституті, де здобув докторат із політичних наук і між­народного права. Від 1912 працював у МЗС Російської імперії, зокрема приватним секретарем 3-х міністрів. Після більшовицького пе­­ревороту 1917 пере­їхав до Украї­­ни, 1918 став начальником Державної варти Української Держави. 1919 емігрував до Поль­­щі. Був урядовцем у американської місії Червоного хрес­­та у Варшаві, помічником військового аташе США. Водночас дописував до числен­них ви­дань, зокрема англомовної пре­­си. 1925 пере­їхав до Німеч­чини. Брав участь у створен­ні Українського наукового ін­ституту в Берліні, спів­працю­­вав із німецькою пресою. Активний учасник геть­манського руху (із П. Скоропадським по­зна­йомив­­ся ще під час прожива­н­ня у Санкт-Петер­­бур­­зі), редактор «Бюлетеня геть­мансь­­кої управи». Від 1930 пред­ставляв геть­манську управу в Лондоні, налагоджував звʼязки із консе­рвативними діячами Великої Британії, ви­ступав із лекціями і рефератами у наукових колах. 1932–34 видавав щомісячник «The Inves­­tigator», на сторінках якого вміщував стат­ті, що зна­йомили читачів з історією, куль­­турою, національно-патріотичних і визвольних пра­­г­­не­н­нями українського народу, об­стоював право України бути само­стійною державою у європейській спів­дружнос­­ті (роз­силав його до редакцій багатьох популярних часописів світу та на адреси впливових державних осіб). Під час 2-ї світової війни ви­ступав із лекціями і доповід­ями про Україну у військових частинах Великої Британії. Член ради (1948–52) і президії (1949–52) Союзу українців у Великій Британії. 1950–51 на за­проше­н­ня Канадського ін­ституту з вив­­че­н­ня закордон­них справ ви­ступав із лекціями у США та Канаді.