Коростовець Іван Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коростовець Іван Якович

КОРОСТОВЕ́ЦЬ Іван Якович (25. 08. 1862, Полтав. губ. – 01. 01. 1933, Париж) – дипломат. Орден Почес. легіону (1903). Закін. Олександрів. ліцей (С.-Петербург). Працював від 1890 2-м секр. дипломат. місії у Пекіні; від 1894 – секр. місії у Ріо-де-Жанейро; від 1896 – у Лісабоні; від 1899 – у Квантун. обл. (Росія, нині у складі Китаю); від 1902 – ген. консул у м. Бушир (Персія, нині Іран); від 1905 – діловод у Азіат. департаменті МЗС. 1909–12 – Посланник у Китаї. 1912 очолив рос. дипломат. місію в Урзі (нині Улан-Батор), де підписав рос.-монгол. угоду про визнання авто­номії Монголії. 1913–15 – Посланник у Тегерані; голова правління обліково-позикового банку. 1915–17 – чл. Ради МЗС. Від 1921 – на еміграції у Лондоні, Пекіні, Фінляндії, Берліні, Парижі.

Пр.: Китайцы и их цивилизация. С.-Пе­­тербург, 1896; Россия на Дальнем Востоке: Воспоминания. Москва, 1907; Pre-War Diplomacy: The Russo-Japane­­se Problem. London, 1920; Страница из истории русской дипломатии: Рус.-япон. переговоры в Портсмуте в 1905 г. Дневник И. Я. Коростовца, секр. графа Витте. 2-е изд. Пекин, 1923; Von Cinggis Khan zur Sowjetrepublik. Eine kur­­ve Geschichte der Mongolei unter be­­son­­derer Beruumlcksichtigung der neusten Zeit. Berlin; Leipzig, 1926.

В. А. Чорномаз

Стаття оновлена: 2014