Курінний отаман - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курінний отаман

КУРІННИ́Й ОТАМА́Н У Запороз. Січі 16–18 ст. К. о. – виборна служб. особа, яка очолювала відповідну військ.-адм. одиницю – курінь (їхня кількість змінювалася від 7-ми у 16 ст. до 38-ми у 1-й пол. 18 ст.). Обирав­­ся на курін. козац. раді (участь козаків із ін. куренів не допускалася) строком на 1 рік. Постійно перебував на Січі (для військ. походів призначали наказного К. о.), здійснював упр. справами куреня та відав його госп-вом, зокрема забезпечував боєприпасами, харчами, паливом, опікувався грошима та май­­ном козаків у курін. скарбниці, включав новоприбулих до козац. списків (компутів). За часів Гетьманщини в 17–18 ст. – воєначальник нижчої ланки у струк­­турі козац. війська. К. о. керував військ., організац. й адм. справами та підпорядковувався сотенному правлінню (його призначала сотенна або полкова адміністрація). В Армії УНР 1917–21 й УПА 1942–44 К. о. – звання старшин. складу.

Літ.: Голобуцкий В. Запорожское ка­­зачество. К., 1957; укр. мовою – 1994; Скальковський А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. Дн., 1994; 2003.

Л. А. Ведмідь

Стаття оновлена: 2016