Куркін Володимир Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куркін Володимир  Гаврилович

КУ́РКІН Володимир Гаврилович (06. 08. 1942, м. Ворошиловград, нині Луганськ – 16. 11. 2009, там само) – актор, режисер, педагог. Нар. арт. України (1997). Премія ім. М. Крушельницького НСТДУ (2001). Навч. у студії при Луган. укр. муз.-драм. театрі (1959–60; курс А. Бондаренка), закін. Держ. ін-т театр. мист-ва (Москва, 1971; курс Й. Раєвського). 1960–75 та від 1990 – у Луган., 1975–77 – Донец. ім. Артема укр. муз.-драм. театрах, 1977–90 – Дніпроп. рос. драм. театрі ім. М. Горького. Водночас від 2007 – проф. каф. актор. майстерності Луган. ін-ту культури і мист-в. Образи, створ. К., вирізнялися глибоким психол. розробленням характеру, індивід. особливостями інтонацій. нюансування. Автор кн. «Те­атр мого серця» (Лг., 2007)

.

Ролі: Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Гриць («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Улдіс («Вій, вітерець!» Я. Райніса), Ґірей, Цибуля («Маруся Богуславка», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Хома («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Воєвода («Свіччине весілля» І. Кочерги), Глоба («Титарівна» М. Кропивниць­кого), Професор Лобкович («Розп’яті» В. Винниченка), Кирдяга («Тарас Буль­ба» за М. Гоголем), Капніст («Поет і княжна» В. Канівця), Ярослав («Шалена співачка з невідомим» В. Тарасова), Лопахін («Вишневий сад» А. Чехова), Яровий («Любов Ярова» К. Треньова), Микита («Влада темряви» О. Толстого), Лоренцо («Ромео і Джульєтта» В. Шек­спіра), Майор («Дами і гусари» А. Фред­ро), Аттіліо, Доменіко («Циліндр», «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо), Жорж («Розлучення по-французьки» Ф. Кампо), Тевано («Учитель танців» Лопе де Веґи), Герб Такер («Хочу зніматися в кіно» Н. Саймона). Вистави: «Гріховодник» Л. Нико­ненка (1991), «Жіночий бунт» за М. Шоло­ховим (1992), «ТОБЕЖ» Б. Нушича, «Пан Коцький» М. Лисенка (обидві – 1994), «Виходили бабці заміж» Ф. Бу­­лякова (1996), «Золотий ключик» за О. Толстим (2003).

М. І. Кошовий

Стаття оновлена: 2016