Курносов Юрій Олексійович — Енциклопедія Сучасної України

Курносов Юрій Олексійович

КУРНО́СОВ Юрій Олексійович (29. 03. 1924, м. Конотоп, нині Сум. обл. – 03. 09. 1996, Київ) – історик. Д-р істор. н. (1974), проф. (1984). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. ун-т (1951). Відтоді працював ученим секр. Київ. істор. музею; від 1957 – у Ін-ті історії України НАНУ (Київ): 1985–90 – зав. сектору, від 1990 – пров. н. с.-консультант. Досліджував проблеми соц. історії України, зокрема підготов­ки і виховання кадрів інтелігенції.

Пр.: У навчанні та праці. Підготовка кадрів інтелігенції в Українській РСР. 1964 (спів­авт.); Роль інтелігенції України в комуністичному вихованні трудящих 1959–65. 1968; Інтелігенція Української РСР і науково-технічний прогрес 1959–70. 1975; Інакомислення в Україні. 60-ті – перша половина 80-х рр. ХХ ст. 1994 (усі – Київ).

Літ.: Курносов Юрій Олексійович: Не­кролог // УІЖ. 1997. № 1.

Статтю оновлено: 2016
Цитувати статтю
В. М. Даниленко . Курносов Юрій Олексійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52006 (дата звернення: 08.03.2021).