Курпіта Теодор - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курпіта Теодор

КУРПІ́ТА Теодор (псевд. і крипт.: Тека, Теок, Кур Піта, Текур, Юрій, Стю­арт Олег, Княжич П., Галайда Ярема, Гупаловський Богдан, Яндрух Бандзюх, Ремезівський Ф., Ремез, Ре-Мез, Ю. Т., Т. К.; 12. 05. 1913, с. Ремезівці, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 31. 03. 1974, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – журналіст, письменник. Навч. у г-зії «Рідної Школи» м. Зо­лочів, закін. «Малу семінарію» у Львові. 1928 – чл. редколегії ча­сопису «Наш приятель» (Львів). Від 1929 друкувався у львів. вид., зокрема у ж. «Комар», «Світ дитини». У 1930-х рр. опубл. низку поезій, числен. статей з проблем літ-ри у вид. «Дажбог», «Вогні», «Поступ», «Новий час», «Народня справа», «Дзвони». Під час 2-ї світ. війни емігрував до Чехо-Словаччини, згодом – до Мюнхена, де організував вид-во «Академія», засн. літ.-мист. часо­пису «Рідне слово», гумор.-сатир. ж. «Їжак». Переїхав до США, де був одним з ініціаторів створення Укр. літ. фон­ду ім. І. Франка для підтримки молодих поетів. Автор кн. «На доспівах весняних» (Рогатин, 1934), «В дитячому садку» (1936), «Із хати до хати: Новий український вертеп», «Небесний гість», «Отець із золотим серцем: Оповідання» (усі – 1937; усі – Львів), «Карикатури з літератури», «Вибране: Поезії» (обидві – Мюнхен, 1947), «Цвіт яб­луні», «Блакитні троянди: Автобіографічна повість у віршах» (1966), зб. пісень «Саль­ви і маль­ви» (1967; усі – Чикаґо).

Літ.: Книга мистців і діячів української культури. Торонто, 1954; Бабій О. Блакитні троянди // Овид [Чікаґо]. 1966. Ч. 2; Сніцарчук Л. Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20–30-х рр. ХХ ст. Л., 2001.

ДА: Держ. арх. Львова. Ф. 309, оп. 1, спр. 2160.

М. В. Савчук

Стаття оновлена: 2016