Курський Дмитро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курський Дмитро Іванович

КУ́РСЬКИЙ Дмитро Іванович (22. 10(03. 11). 1874, Київ – 20. 12. 1932, Москва) – правознавець. Закін. Колегію П. Ґалаґана у Києві (1895), Моск. ун-т (1900). Працював юрисконсультом у профспілк. орг-ціях Москви. 1904 вступив до РСДРП, приєднався до більшовиків. Актив. учасник рев. подій 1905–06. У 1909 заарешт., деякий час перебував в ув’язненні. З поч. 1-ї світ. війни мобілізов. до рос. армії. 1917 – голова ком-ту солдат. депутатів 4-ї армії на Румун. фронті, чл. Одес. ревкому. 1918–28 – нар. комісар юстиції, перший проку­рор і ген. прокурор РСФРР. 1918 разом із Ф. Дзержинським і Й. Сталіним входив до складу комісії з орг-ції розвідув. органів у РСФРР. 1928–32 – повноваж. представник СРСР в Італії. Один з основоположників теор. концепції т. зв. пролетар. права і відповід. системи правоохорон. органів. Виправдовував насильниц. характер такого пра­ва; вважав, що інтереси держави в умовах диктатури пролетаріату повинні переважати інтереси охорони особистих прав окремих громадян; вимагав надати пролетар. суду найширшу свободу дії за влас. міркуваннями; обстоював необхідність класового тлумачення діючих принципів і спрощеної процедури судочинства та застосування аналогії закону чи права навіть при визначенні кримінал. відповідальності.

Пр.: Сборник статей и материалов по брачному и семейному праву. 1926; На путях развития советского права: Статьи и речи. 1919–1926. 1927; Семейное, брачное и опекунское право РСФСР: Учеб. пособ. 1927; Избранные статьи и речи. 1948 (усі – Москва).

Літ.: Андрухович И. А. «Побольше ра­ботающих законов…». Курский Дмитрий Иванович – Нарком юстиции РСФСР (сентябрь 1918 г. – январь 1928 г.) // Бюл. Мин-ва юстиции РФ. 2002. № 2.

О. М. Мироненко

Стаття оновлена: 2016