Куртнезіров Закір

Визначення і загальна характеристика

КУРТНЕЗІ́РОВ Закір (12. 12. 1933, с. Варнаутка, нині Гончарне Севастоп. міськ­ради — 12. 01. 2016, Сімферополь, похов. у с. Добре Сімфероп. р-ну, АР Крим) — кримськотатарський письменник, публіцист. Член НСПУ (1978). Закін. фіз.-мат. відділ. Наманґан. пед. інституту (Узбеки­стан, 1954), відділ. журналістики філол. факультету Ташкент. університету (1964). Учителював; працював у рай. газетах Ташкент. обл.; 1982–2009 — заступник гол. ред. ж. «Йыл­дыз» («Зірка», Ташкент–Сімферополь). Очолював раду з крим­ськотатар. літ-ри СП Узб. РСР (1984–86). Засн. і ред. г. «Хидает» («Вірний шлях») Духов. упр. мусульман Криму (від 1993). Дебютував 1952 віршем «Урдагим» («Моє каченя») в молодіж. г. «Ленин учкуни» («Ленінська іскра»). Гол. мотив поезії К. — одвічна боротьба добра та зла. У зб. повістей «Мирас» («Спадщина», Ташкент, 1991) оповів про свій народ, який пережив геноцид і повернувся через півстоліття на рідну землю. Кн. на­рисів «Аджылыкъкъа баргъанда» («Здійснюючи хадж», Сф., 1999) — про враження від подорожі до Мекки й Медини. Кн. есеїв «Баба­чыгъым, сизни къайдан тапа­йым?!» («Де Вас знайти, батьку?!», Сф., 2010) присвяч. проблемам взаємовідносин між по­коліннями, втрати нац. ідентичності кримськотатар. молоді. Упорядкував довідник кримсько­татар. письменників 11–20 ст. «Къырымтатар эдиплери» (Сф., 2000); здійснив смисл. перекл. Корану кримськотатар. мовою (1998; 2008). Автор і ведучий літ.-пед. передач на місц. телебаченні. Окремі твори К. перекладено рос., укр., узб., турец. та ін. мовами.

Завантажити статтю