Коротич Зоя Леонідівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коротич Зоя Леонідівна

КОРО́ТИЧ Зоя Леонідівна (31. 12. 1910, с. Носачів, нині Смілян. р-ну Черкас. обл. – 28. 04. 2008, Мос­ква, похов. у Києві) – патофізіолог. Дружина Олексія, мати Віталія Коротичів. Д-р біол. н. (1967). Закін. Харків. вет. ін-т (1935). Працювала 1936–40 у Київ. вет. ін-ті; від 1941 – у Ки­­їв. ін-ті удосконалення лікарів; 1944–71 – в Ін-ті фізіології АН УРСР (Київ; з перервою): від 1949 – ст. н. с.; 1953–60 – ст. н. с. Київ. НДІ переливання крові і невідклад. хірургії. Фахівець у галузі експерим. хірургії. Наук. дослідж.: фізіологія біологічно актив. речовин, механізм дії біол. агентів, зокрема ізоген. крові і сироватки, а також колоїд. кровозамінників.

Пр.: Про вплив активних речовин кори надниркових залоз на крово­обіг // Мед. журн. АН УРСР. 1950. Т. 19, вип. 4; Экспериментальное изучение белкового кровозаменителя (БК-8) многолетних сроков хранения // ВД. 1963. № 4; Сравнительное изучение изменений температуры желез внутренней секреции (надпочечников, щитовидной железы) в условиях острой кровопотери и последующего парентерального введения кровозаменителя. Реферативная информация о закончен­ных научно-исследовательских работах в институтах АН УССР // Физиология че­­ловека и животных. 1969. Вып. 3.

І. В. Бірюкова

Стаття оновлена: 2014