Курчаба Филимон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курчаба Филимон

КУРЧА́БА Филимон (21. 12. 1913, с. Желехів Великий, нині Великосілки Кам’янка-Бузького р-ну Львів. обл. – 26. 10. 1995, Львів) – церковний діяч УГКЦ. Закін. Малу семінарію отців редемптористів у Львові (1931). Студіював філософію і теологію в ун-тах Лювена (1932–34) та Воплято (1934–37; обидва – Бельгія). 28 серпня 1935 склав вічні обіти, 25 липня 1937 висвяч. на священика. 1937–39 і 1942–44 викладав історію та польс. мову у Малій семінарії отців редемптористів. 1939–41 – парох у с. Тяглів (Сокал. р-ну Львів. обл.). Після арешту 1950 віце-провінціала В. Рудка став його наступником, очолюючи укр. редемптористів у підпіллі до 1990. Опікувався згромадженнями св. Йосафата у м. Буськ (Львів. обл.) та св. Йосифа у Львові, провадив душпастир. ді­яльність у с. Зимна Вода (Пус­то­митів. р-ну Львів. обл.). 1958–73 працював на Львів. СЕС. 23 лю­того 1985 рукопоклад. на єпископа-помічника Львів. архієпар­хії. 1988–89 брав участь у візитах підпіл. духівництва до уряду СРСР щодо легалізації УГКЦ. 1990–91 – перший ректор відновл. Львів. духов. семінарії Святого Духа (смт Руд­не Львів. міськради).

С. І. Дмитришин

Стаття оновлена: 2016