Кубек Емілій Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кубек Емілій Антонович

КУБ́ЕК Емілій Антонович (23. 11. 1857, с. Штефурів, нині Свидниц. ок­ру­гу, Словаччина – 17. 07. 1940, м. Маганой-Сіті, шт. Пенсильванія, США) – лексикограф, письменник, церковний діяч. Закін. Уж­город. духовну семінарію (1881). Того ж року рукопоклад. у сан священика. 1881–1904 слу­жив парохом у м. Гомрогд (нині Угорщина) та селах Пряшівщини. 1904 емігрував до США, де про­довжував письменницьку і культ.-осв. роботу, дописував до газет, упорядковував календарі. 1904–36 – парох у м. Маганой-Сіті. Уклав «Старославянскій-оугор­скій-русскій-нѣмецкій словарь къ Свѧщенному Писанію» (Уж., 1906). Автор віршів, оповідань та роману в трьох кн. «Марко Шол­тис», які опубл. у 4-том. вид. «На­родны повісти и стихи» (Скрен­тон, 1922–23). Осн. тема творчос­ті – ностальгія за батьківщиною.

Літ.: Мушинка М. Емілій Кубек – пер­ший романіст Закарпаття // Укр. кален­дар. Варшава, 1980; Панько Ю. Емілій Антонович Кубек – лексикограф та пись­менник // Дукля. 1985. № 4; F. Dancák. Emil Kubek: kňaz, básnik, spisovatel’, jazy­kovedec, rodol’ub. Prešov, 1999.

В. В. Німчук

Статтю оновлено: 2014