Курячівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курячівка

КУ́РЯЧІВКА – село Марківського району Луганської області. Підпорядк. Бондарів. сільс. раді. Знаходиться на р. Деркул (притока Сіверського Дінця, бас. Азовського моря), за 94 км від Луганська, за 15 км від райцентру, за 37 км від залізнич. ст. Мілове та за бл. 75 км від тер., яку контролюють бойовики з т. зв. Луган. нар. республіки. Пл. 6,24 км2. За переписом насел. 2001, проживали 627 осіб; станом на 2016 – 485 осіб; переважно українці. Засн. 1690 як хутір козаком Д. Курячим і його 4-ма синами. Раніше вони мешкали у сотен. слободі Терни Сум. полку (нині смт Недригайлів. р-ну Сум. обл.), однак через утиски козац. старшин і свавілля цар. чиновників змушені були переселитися. У боротьбі за гетьман. булаву тернів. козаки підтримали І. Брюховецького, за що згодом їх позбавили козац. привілеїв. Поступово К. перетворилася на велику держ. слободу. У 19 – на поч. 20 ст. – волос. центр. У остан. чв. 19 ст. мешкали понад 3,1 тис., 1914 – 4125 осіб. На поч. 20 ст. діяли Вознесен. церква (зведена 1768, у 1819 перебудована, 1825 розписана) та школа. 1797–1923 – у складі Старобіл. пов.; 1765–80, 1796–1835 – Слобід.-Укр. губ., 1780–96 – Харків. намісництва, 1835–1920 – Харків., 1920–25 – Донец. губ.; 1923–30, 1933–38 – Старобіл. округи; 1932–38 – Донец., від 1938 – Луган. (до 1958 та 1970–90 – Ворошиловгр.) обл. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (загинули понад 400 осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1942 до 13 січня 1943 – під нім.-фа­шист. окупацією. Нині у К. майже кожний третій мешканець має прізвище Курячий. Хоча село знаходиться за бл. 30 км від кордону з РФ, жит. розмовляють укр. мовою. Навколо К. – поклади буд. матеріалів осад. походження, зокрема суглинків, придатних у чистому вигляді для вироб-ва цегли та черепиці. У селі – заг.-осв. школа, шкіл. музей, клуб, фельдшер.-акушер. пункт. Є Свято-Микол. церква УПЦ МП. Серед видат. уродженців – учасники 2-ї світ. війни, Герої Рад. Союзу І. Задорожний та І. Клєщов.

Ю. О. Кисельов

Стаття оновлена: 2016