Кустенко Костянтин Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кустенко Костянтин Іванович

КУСТЕ́НКО Костянтин Іванович (18. 08. 1919, Севастополь – 22. 11. 1977, там само) – художник театру. Засл. діяч мист-в УРСР (1968). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. худож. технікум (1937). Працював худож­ником-постановником (1937–39, 1946–47), гол. художником (1948–59) Севастоп. рос. драм. театру ім. А. Луначарського; гол. художником Новосибір. рос. драм. театру (РФ, 1947–48); гол. художником Севастоп. драм. театру Чорномор. флоту ім. Б. Лав­реньова (1960–70); від 1970 – художником Палацу піонерів у Севастополі. Оформив вистави: «Велика сила» Б. Ромашова, «Любов Ярова» К. Треньова, «Ліс» (усі – 1948) та «Доходне місце» (1953) О. Островського, «Вороги» М. Горького (1949), «Ревізор» М. Гоголя (1950), «Під золотим орлом» Я. Галана, «Її друзі» В. Ро­зова (обидві – 1951), «Людина з рушницею» (1952) і «Третя патетична» (1959) М. Погодіна, «Дядя Ваня» А. Чехова (1954), «В степах України» О. Корнійчука (1957), «Потомки запорожців» О. Довженка (1966), «Отелло» В. Шек­спіра (1968), «Оптимістич­на трагедія» В. Вишневського (1975).

Г. М. Пермінова

Стаття оновлена: 2016