Кустенко Олексій Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Кустенко Олексій Михайлович

КУСТЕ́НКО Олексій Михайлович (10(23). 02. 1913, с. Волинка, нині Сосниц. р-ну Черніг. обл. – 10. 12. 1993, Суми) – прозаїк. Чл. СПУ (1988). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Ворошиловгр. пед. ін-т (нині Лу­ганськ, 1938). Учителював. Дру­кувався від 1940. Писав укр. та рос. мовами. Автор зб. оповідань «Сила молода» (1954; 1955), «Поленько-поле» (1960; обидві – Донецьк), «Эх, молодость, молодость» (К., 1960), повістей «Горячие дни» (1956), «Загадай желание» (1985), романів «На глибинах» (1961; усі – Донецьк), «Чорний блиск» (1985), «Дожити б...» (1991; обидва – Київ). Крізь призму життя шахтарів К. у творах порушував заг.-люд., морал.-етичні проблеми, зокрема спадковості поколінь.

Літ.: Столбін О. Талант, помножений на працю // Сумщина. 1993, 20 лют.; Гризун А. Олексію Кустенку – 80 // ЛУ. 1993, 25 лют.

Статтю оновлено: 2016
Цитувати статтю
О. П. Столбін . Кустенко Олексій Михайлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52122 (дата звернення: 28.02.2021).