Кусьнєвич Анджей - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кусьнєвич Анджей

КУСЬНЄ́ВИЧ Анджей (Kuśniewicz Andrzej; 30. 11. 1904, с. Ковиничі, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 15. 05. 1993, Варшава) – польський письменник. Ордени Почес. ле­гіону (Франція) та Відродження Польщі (1993, посмертно). Пре­мія ім. Я. Парандовського Польс. ПЕН-клубу (1991). Закін. ВШ політ. наук (1934) та юрид. ф-т Яґеллон. ун-ту (1935) в Кракові. Працював у МЗС (1935), Польс. консульстві в Ужгороді (1936–39) та м. Тулуза (Франція, 1939). Під час 2-ї світ. війни служив у Польс. армії у Франції (1939–40), брав участь в Русі Опору (1940–43), був ув’язнен. у конц­таборі Маунтгаузен (Австрія, 1943–45). У 1946–47 – кон­сул Польщі в м. Страсбурґ, 1947–50 – ген. консул у м. Лілль (обидва – Франція); 1955–70 – кер. ред. програми Польс. радіо для закордону. У зб. поезій «Słowa o nienawiści» (1955) та «Diabłu ogarek» (1959) подав власне ба­чення польс.-укр. конфліктів та висловив переконання, що час ненависті минув і майбутнє за мирним співжиттям обох народів. У прозі К. вагоме місце відводив історії сусп.-культур. жит­тя Сх. Галичини на переломі 19 і 20 ст. У повістях «Eroica» (1969), «Król Obojga Sycylii» (1970), «Stre­fy» (1971) висвітлив причини по­літ., нар. і духов. конфліктів між поляками, українцями, євреями та німцями в Австро-Угор. імперії. Частині творів К. притаманні декадент. настрої, використання іронії та ґротеску. У романах «Korupcja» (1961), «Trze­cie królewstwo» (1975), «Wytraż» (1980) відобразив політ. атмо­сферу в Європі воєн. і повоєн. часу, поставив питання використання мист-ва в ідеол. цілях, морал. відповідальності за злочини. Істор. й політ. події в Україні напередодні розпаду Австро-Угорщини та побут карпат. зони Львівщини відтворив у повісті «Lekcja martwego języ­ka» (1977; екранізов. 1979, реж. Я. Маєвський). Написав передмову до кн. С. Вінценза «Na wysokiej połoninie. Obrazy, dumy i gawędy z Wierchowiny Hucul­skiej» (1979). Окремі твори К. укр. мовою переклали М. Марущак і Д. Павличко.

Тв.: W drodze do Koryntu. Warszawa, 1964; Stan nieważkości. Warszawa, 1973; Moja historia literatury. Warszawa, 1980; Mieszaniny obyczajowe. Warszawa, 1985; Nawrócenie. Kraków, 1987; Puzzle pa­mięci. Kraków, 1992; укр. перекл. – Третє царство // Всесвіт. 1978. № 8–10; [Вірші] // Антологія польс. поезії. Т. 2. К., 1979; [Вірші] // Дзвони зимою: Антологія польс. поезії в перекл. Д. Павличка. К., 2000.

Літ.: Єрмонський А. «Третє царство» і його автор // Всесвіт. 1978. № 8; B. Każ­mierczyk. Wskrzeszanie umarłych kró­lewstw. Kraków, 1982; M. Dąbrowski. Nierzeczywista rzeczywistość: Twór­czość Andrzeja Kuśniewicza. Warszawa, 1987; B. Hadaczek. W galicyjskim śwecie An­drzeja Kuśniewicza // B. Hadaczek. Kresy w literature polskiej XX wieku. Szczecin, 1993; E. Dutka. Okolice nie tylko geo­graficzne: O twórczości Andrzeja Kuśni­ewicza. Katowice, 2008.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2016