Кутепов Олександр Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кутепов Олександр Павлович

КУТЕ́ПОВ Олександр Павлович (16(28). 09. 1882, м. Череповець, нині Воло­год. обл., РФ – ?) – військовик. Генерал від інфантерії (1920). Закін. С.-Пе­тербур. піхотне юнкер. уч-ще (1904). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Від 1907 служив у лейб-гвардії Преображен. полку, ком-ром якого став у квітні 1917. Під час 1-ї світ. війни воював на зх.-укр. землях, був неодноразово поранений. У лютому 1917 у Петрограді (нині С.-Пе­тербург) на­­магався чинити зброй. опір рев. загонам. Наприкінці того ж року своїм наказом розпустив лейб-гвардії Преображен. полк і через Київ виїхав на Дон, де вступив до Добровол. армії. Від березня 1918 – ком-р Корнілов. пол­ку; у серпні–грудні того ж року – Чорномор. генерал-губернатор; від січня 1919 – ком-р 1-го армій. корпусу (відзначився у Харків. операції); у грудні 1919 – квітні 1920 – ком-р Добровол. корпусу. У Рос. армії ге­­нерала П. Врангеля в Криму ко­­мандував 1-м армій. корпусом, 1-ю армією. Разом із військами евакуйов. до Туреччини, став пом. головнокомандувача та нач. Гал­ліполій. табору. Від 1921 мешкав у Болгарії, згодом – у Сербії, від 1924 – у Парижі. Після смерті П. Врангеля 1928 признач. головою Рос. заг.-військ. союзу. 26 січня 1930 викрадений у Парижі агентами рад. розвідки. Подальша доля достовірно не відома: за однією версією, вчинив опір під час викрадення, помер від серц. нападу і був тає­­мно похов. у Парижі, за ін. – помер від серц. нападу на борту рад. пароплава на шляху до СРСР. 1936 на рос. цвинтарі побл. Парижа споруджено символічну могилу К.

Літ.: Генерал Кутепов: Сб. ст. Париж, 1934; Судоплатов П. А. Спец­операции. Лубянка и Кремль. 1930–1950 годы. Москва, 1997; B. Danielle. L’enlevement du General Koutiepoff: do­­cuments et commentaires. Aix-en-Pro­vence, 1998; Генерал А. П. Кутепов. Во­­спо­минания. Мемуары. Минск, 2004; Гагкуев Р. Г., Цветков В. Ж., Голи­цын В. В. Генерал Кутепов. Москва, 2009.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2016