Кутинський Михайло Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кутинський Михайло Іванович

КУТИ́НСЬКИЙ Михайло Іванович (08. 10. 1890, с. Зарубинці Липовец. пов. Київ. губ., нині Монастирищен. р-ну Черкас. обл. – 10. 01. 1974, Москва, похов. у Києві) – крає­­знавець, прозаїк. Брат В. Кутинської. Учасник 1-ї світ. війни. Закін. Липовец. 2-клас­не уч-ще (нині Вінн. обл., 1904) та Київ. ІНО (1928). Працював 1909–15 у но­таріал. конторі. Учителював, організовував у 1920-х рр. гурт­ки культури укр. мови у навч. закладах та на підпр-вах Києва. 1936 працював на хім.-фар­мацевт. з-ді в Києві. 8 вересня того ж року заарешт., засудж. до 10-ти р., покарання відбував у Сибіру та Кемеров. обл. (РФ). Після звільнення 1946 жив у Казахстані, від 1948 – в Україні (м. Маріуполь, нині Донец. обл.). 21 липня 1949 знову заарешт., засланий до Краснояр. краю (РФ). Звільн. 1954. Реабіліт. 1956. Від 1959 – у Москві. Дебютував 1926 оповіданням «Дні недавні» у ж. «Життя й революція». Друкувався також у ж. «Глобус» та г. «Пролетарська правда». Підготував до вид. «Некрополь України: Довідник про місця по­ховання або смерті історичних і культурних діячів України від давнини до сучасності», який за ред. І. Шишова надрук. у ж. «Дні­про» (1990–2009).

Літ.: Роговий О. В УРЕ не представлений // Липовец. вісті. 2000, 30 верес.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2016