Коротков Андрій Васильович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Коротков Андрій Васильович


Коротков Андрій Васильович

КОРОТКО́В Андрій Васильович (10(23). 10. 1902, с. Олексіївка Зміїв. пов., нині Первомай. р-ну Харків. обл. – 01. 12. 1993, Київ) – графік, жи­вописець. Батько П. Короткова. Чл. СХУ (1944). Закін. Харків. ху­дож. ін-т (1929; майстерня М. Ша­ронова). Відтоді – учасник всеукр. мист. виставок. Працював у Хар­кові: від 1931 – у плакат. майстер­ні вид-ва «Мистецтво»; 1933–35 – зав. худож. відділу Ін-ту образотвор. статистики; у Києві: 1937–41 – викл. худож. серед. школи ім. Т. Шевченка; у ДМУОМ: 1944–46 – зав. відділу живопису, графіки й скульптури; 1946–63 співпрацював із вид-вами «Мис­тец­тво», «Радянська школа», Мед­видав. Осн. галузі – книжк. (іл., обкладинка) і пром. (плакат, ети­кетка, кондитер. упаковка) гра­фіка, станк. живопис у реаліст. стилі (пейзаж, портрет, натюрморт). Окремі роботи зберігаються в НХМ.

Тв.: плакати – «Ручний м’яч», «Фут­бол», «Мотоциклетний спорт», «Жовтне­вий», «Залізничники» (усі – 1932); серії – «Фізика» (1953–57), «Астрономія» (1961–63); панно – «Всеобуч», «Фронт», «Тил» (усі – 1941); живопис – «Після бою», «М. Щорс створює загони» (обидва – 1941, не збережено), «Народні месники» (1946), «У негоду» (1947), «Десант», «Гур­зуфський пейзаж», «Листопадовий по­­лудень у Гурзуфі» (усі – 1948), «Атаку­ють (Футбол)» (1950), «Натюрморт» (1953), «Піони» (1960-і рр.), «Київський пейзаж», «Майстер художнього слова Д. Журавльов» (обидва – 1960), «Заоч­ник», «Крізь шторм» (обидва – 1961); іл. до кн. – «Мій син» В. Сосюри, «Дорога на Дніпро» А. Трипільського, «Переяслав­ська ніч» М. Костомарова (усі – 1944), «Как закалялась сталь» М. Островсько­го, «Они сражались за Родину» М. Шо­­лохова (обидві – 1946), «Гарячі почуття» Я. Баша (1947), «Супутники» В. Панова (1948), «Селяни» П. Рєзникова (1950), зб. «У боротьбі за Жовтень» (1957; усі – Київ).

Статтю оновлено: 2014