Кухарук Роман Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кухарук Роман Васильович

КУХАРУ́К Роман Васильович (10. 08. 1968, Чернівці) – письменник, журналіст, громадський діяч. Чл. НСПУ (1997–2012). Чл. Проводу ОУН (1999). Закін. Київ. ун-т (1993). Працював заст. гол. ред. г. «Київський телеграф» (1994); гол. ред. г. «Селянська спілка» (1994–98); водночас – на радіо «Свобода» (1995–99); президент Центру «Свобода слова» (1996–2003); гол. ред. ж. «Каламар» (від 1998); засн. і ред. г. «Влада і політика» (від 2000); гол. ред. ж. «Соборність» (2003–05); дир. бюро пропаганди НСПУ (2000); засн. і голова Всеукр. спілки «Літ. форум» (2003–12; усі – Київ). Голова громад. орг-ції «Укр. клуб» (від 2002). Дебютував 1981 віршами у г. «Молодий буковинець». Автор повістей «П’яте колесо», «Вітер» (обидві – 1990), «Око» (1991), «Похорон віри» (1996); романів «Скорца» (1993), «Пригоди Котамури» (1996), «Лю­бити хлопчика» (1998), «Муха з цукром» (2000), «Відчуваючи сніг» (2001); зб. поезій «Йой» (1993), «Поезії. Том перший» (1999), «Гербарій з кров’ю» (2003), «Ви­сохла вода» (2005), «Прощаль­не вино» (2007); публіцист. кн. «Чет­­верта влада в Україні: реальність міфу» (1996, спів­авт.), «Свобода проти України» (2001), «Письменник – основа культури», «Пряшівська гілка української прози» (обидві – 2003), «Розмови» (2007), «Безрадісна політика» (2008; усі – Київ).

О. О. Усачов

Стаття оновлена: 2016