Кухта Василь Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кухта Василь Васильович

КУ́ХТА Василь Васильович (23. 04. 1956, м. Рахів Закарп. обл.) – поет, есеїст, перекладач. Чл. НСПУ (1994), АУП (1997). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (2000, 2008), міжнар. премія «Ли­цар слова» (Румунія, 2003), всеукр. літ. премії ім. Б. Нечерди (2005), ім. П. Тичини (2010). Закін. ф-т журналістики Львів. ун-ту (1981). Очолював відділ ред. обл. г. «Молодь Закарпаття» (1981–89); ред. ж. «Карпатський край» (1990–2000), «Тиса» (1992–97); від 2005 – гол. ред. і літ.-мист. ж. «Карпатсь­­кий світ». 1-й заст. гол. ред. ж. «Зелені Карпати» (від 1994). Відп. секр. Закарп. орг-ції НСПУ (2001–04). Співголова Міжнар. твор. асоц. «Corona Carpatica» (від 2003). У центрі поет. зору К. – закарп. Гуцульщина з її яск­­равою звичаєвістю, символікою, морал. першовитоками; він тор­кається тем духов. та матеріал. апокаліпсису сучас. світу, ролі митця в самоосмисленні людини, її місця в істор. коловороті. В есеїстиці висвітлює культурол. проблеми, прогалини у за­карп.-укр. історії. Упорядкував і видав антологію творів репресов. закарп. письменників «…Non grata» (Уж., 1991), зб. укр. та румун. поезії «Карпатська ко­рона» (Му­­качево, 2003), укр. по­езії авторів Карпат. регіону у словац. перекл. «Дванадцять» (Уж., 2010). Окре­­мі твори К. перекладено румун., словац., угор. та рос. мовами. Тв.: Дрібка солі: Поезії. Уж., 1989; Верхи сліпучі: Поезії. Уж., 1992; Не вми­рай, Гуцульщино: Есеї. Уж., 1993; Гуцульські душі: Поезії. Уж., 1994; Тисові пороги: Поезії. Уж., 2000; Гуцульський князь: Поезії. Уж., 2001; Пава повстання: Поезії. Мукачево, 2004; Гуцульський Париж: Поезії. Уж., 2007; Я тримаюсь за епоху?: Есеї. Мукачево, 2007; Лотоси і лотоки: Есеї. Уж., 2008; Patria: Пое­­зії. К., 2009.

Літ.: Вовчок В. «Карпатський край» з Карпатського краю (про В. Кухту – поета, есеїста, редактора) // ЛУ. 1996, 15 лют.; Пелипейко І. Василь Кухта // Плай: Кн. для читання про Гуцульщину. Ів.-Ф., 1997; Пам’ять століть, відтворена у слові. К., 2004; Сенько І. Василь Кухта // Письменники Сріб. Землі. Уж., 2006; Ференц Н. Гуцульський дивосвіт // Поет. горизонти Закарпаття. Уж., 2006; Дочинець М. Той, хто косить залізну траву // ЛУ. 2010, 30 верес.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2016