Куца-Ковалишин Оксана В’ячеславівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куца-Ковалишин Оксана В’ячеславівна

КУ́ЦА-КОВАЛИ́ШИН Оксана В’ячеславівна (06. 04. 1949, м. Збараж Терноп. обл. – 04. 11. 1986, Львів, похов. у Збаражі) – майстриня художнього текстилю, етнограф. Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1974; викл. І. Боднар, Н. Паук). Працювала 1975 гол. художником Решетилів. ф-ки ху­дож. виробів (Полтав. обл.); від 1977 – у Музеї нар. арх-ри і побуту у Львові: від 1982 – зав. сектору одягу і тканин. Учасниця обл., всеукр., всесоюз., зарубіж. мист. виставок від 1980. Персон. – у Львові (1982), Тернополі (1987, посмертна). Осн. галузь – декор.-ужитк. ткацтво. Творчість К.-К. базується на інтерпретації укр. нар. мист-ва (трансформувала ритми композиції та колористику укр. килимів, вишивки, писанок). Моделювала одяг, зокрема весіл. комплект, ескізи костюмів для О. Білозір і нар. хору «Лемковина»; створювала гобелени, що вирізняються тонким колоритом і вишуканістю композиц. рішен­ня; а також килими, для яких ха­рактерна геометризація орнаменту. Збирала зразки нар. вишивки Тернопільщини; підготува­ла дослідж. «Килимарство Збаражчини». Записувала колядки, віншування, гаївки тощо. Окремі роботи зберігаються у Музеї нар. арх-ри та побуту у Львові.

Тв.: панно «Ой на Івана, ой на Купала» (1972); декор. подушки – «Подільська», «Гуцульська» (обидві – 1973); декор. композиції – «Цвіт папороті» (1973), «Ре­волюційна пісня», «Соняхи» (обидві – 1974); гобелени – «Віки говорять» (1974), «Казка» (1975), триптих «Ритм» (1980), диптих «Рілля. Жита», «Простір», «Паросток» (усі – 1981), «Квіти Поділля» (1982), «Цикл життя», «Місто будується» (обидва – 1983), «Сонячний дощ» (1984); об’ємно-простор. композиція «Відлун­ня війни» (1978); килими – «Полтавський» (1977), «Мажорний» (1978).

Літ.: Оксана Куца. Ткацтво: Каталог. Л., 1987; Боренько Н. Життя, як спалах // ОМ. 1988. № 3.

Т. Г. Печенюк

Стаття оновлена: 2016