Куца-Чапенко Олена - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куца-Чапенко Олена

КУ́ЦА-ЧАПЕ́НКО Олена Степанівна (16. 06. 1979, м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл.) – майстриня художньої вишивки, живописець, художниця театру. Дочка С. Куцого. Премія «Київ. пектораль» (2011). Закін. Нац. академію образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, 2004; викл. А. Кириченко, Д. Лідер). Відтоді працює художником-по­­становником опер. студії при Нац. муз. академії України (Київ), де оформила вистави: «Стійкий олов’яний солдатик» С. Баневича (2007), «Орфей і Евридіка» К. Ґлюка (2010), «Монологи Джу­льєтти» В. Губаренка (2011); а також «Перси Тересія» Ф. Пуленка (2010, Муніцип. театр опери і балету для дітей та юнац­тва, Київ). Учасниця міських, обл., всеукр. мист. виставок від 2005. Персон. – у Переяславі-Хмельницькому, Каневі (Черкас. обл.; обидві – 2008). Осн. галузі – худож. текстиль, станк. живопис і сценографія. Окремі ро­боти зберігаються в Нац. музеї у Львові.

Тв.: вишивка – рушники «Пташина пісня» (2001), «Святковий» (2003), «Вес­на» (2007), «Солов’їний гай» (2008); панно – «Папуга, який свариться» (2003), «Сова» (2004); цикл «Пори року» (2010); живопис – «Осінь» (2003), «Листя опало», «Перший сніг», «Яблуня цвіте» (усі – 2004), «Літній мотив» (2005).

З. А. Чегусова

Стаття оновлена: 2016