Куцаченко Андрій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куцаченко Андрій Олександрович

КУЦАЧЕ́НКО Андрій Олександрович (15. 12. 1982, Київ) – живописець. Чл. НСХУ (2013). Закін. Нац. академію образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, 2006; майстерня О. Лопухова). 2007–09 – викл. Київ. ун-ту технологій та дизайну. На твор. роботі. Учасник всеукр., міжнар. худож. виставок від 2000. Персон. – у Києві (2005, 2007, 2014). Автор пейзажів, портретів, багатофігур. істор. картин. У пленер. краєвидах – динаміка вільного мазка, ілюзія швидкоплинності буття, насичений колорит. К. – представник класич. напряму укр. живопису; створює власну пластично-образну сис­тему відображення дійсності, по­єднуючи історизм і сучасність. Деякі полотна зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка (Київ), Нац. заповіднику «Софія Київська», Нац. істор.-культур. заповіднику «Гетьман. столиця» (смт Батурин Черніг. обл.), Кіровогр. і Бердян. (Запоріз. обл.) ХМ.

Тв.: «Біля криниці» (2005), «Біля річки», «Козацька церква», «Музикант», «Со­нячний день», «Ранок» (усі – 2006), «До останнього подиху», «Яхти», «Новий рік», «Соняшник» (усі – 2007), «Холодний Яр» (2009), «Церква св. Юрія», «Вечірнє місто» (обидва – 2011), «Літо на Подолі» (2012), «Київ. Петрівка» (2013), «Май­дан Незалежності. Початок січня 2014» (2014).

Літ.: Куцаченко Андрій // Художники України. 2007. № 37; Київ живописний: Альбом. К., 2013.

Т. І. Кузенко

Стаття оновлена: 2016