Куценко Володимир Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куценко Володимир Ілліч

КУЦЕ́НКО Володимир Ілліч (18. 02. 1921, с. Благодатне Павлогр. пов. Катеринослав. губ., нині Арбузин. р-ну Микол. обл. – 06. 01. 1998, Київ) – філософ. Д-р філос. н. (1972), проф. (1972), акад. НАНУ (1985). Премія ім. Д. Мануїльського АНУ (1983). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Бойові нагороди. Закін. Київ. ун-т (1948). Працював у Києві: від 1953 – зав. каф. у ВПШ при ЦК КПУ; в Ін-ті філософії НАНУ (з перервою): 1970–88 – зав. відділу істор. матеріалізму, 1989–97 – радник; водночас від 1975 – заст. акад.-секр. Відділ. історії, філософії та права АН УРСР. Гол. ред. ж. «Філософ­ська думка» (1971–78). Наук. дослідж.: соц. детермінізм, соц. пізнання, соц. завдання, сусп. проблема, передбачення.

Пр.: Передбачення і життя. 1966; Со­циальная задача как категория исторического материализма. 1972; Соци­альное познание и социальное управ­ление. 1979 (спів­авт.); Общественная проблема: генезис и решение (Ме­тодол. анализ). 1984; Научное предвидение общественных процессов (Ме­­то­дол. анализ). 1990 (спів­авт.); усі – Київ.

В. Д. Білодід

Стаття оновлена: 2016