Куценко Григорій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куценко Григорій Петрович

КУЦЕ́НКО Григорій Петрович (05. 01. 1949, с. Іванівка Ставищен. р-ну Київ. обл.) – учасник правозахисного руху. Закін. Владимир. військ.-політ. уч-ще (РФ, 1971). Відтоді перебував на службі у Моск. військ. окрузі. Познайомився із рос. диси­дентами, розповсюджував самвидав, на політ. заняттях обстоював свободи громадян, права нац. меншин і республік на незалежність. 6 серпня 1984 заарешт., 15 лютого 1985 засудж. до 4-х р. таборів суворого режиму. 1988 звільнений, працював санітаром у м. Загорськ (нині м. Сергіїв Посад Моск. обл.). Під час спроби держ. перевороту в серпні 1991 – нач­штабу пн. стіни будинку ВР РФ у Москві. Після проголошення незалежності повернувся в Україну. Від 1991 – чл., від 1994 – заст. голови Демократ. партії України; від 2006 – голова Київ. т-ва політв’язнів та жертв репресій. Автор кн. спогадів «Дякую тюрмі» (1998), «Сходинки до свободи» (2007; обидві – Київ). Ре­абіліт. 1995.

В. В. Овсієнко

Стаття оновлена: 2016