Куценко Яків Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куценко Яків Григорович

КУЦЕ́НКО Яків Григорович (20. 11. 1915, Київ – 13. 08. 1988, там само) – важкоатлет. Батько С. Куценко. Засл. м. сп. СРСР (1940), засл. тренер СРСР (1956), суддя міжнар. категорії (1959). Держ. нагороди. Закін. Київ. ін-т фіз. культури (1959). Один із найсильніших укр. важкоатлетів кін. 1930-х – поч. 50-х рр. Чем­піон Європи (1947, 1950). Сріб. призер чемпіонатів світу (1946, 1950). Багатораз. чемпіон СРСР (1937–40, 1943–52) та України (1936–38, 1940–41, 1944–45, 1947–49, 1951). Перший серед укр. важкоатлетів набрав у триборстві 400 кг. Установив 4 рекорди світу, 59 – СРСР, 29 – Укра­їни. Виступав за спорт. т-во «Локомотив» (Київ). Тренери – О. Донськой, Г. Попов. Працював тренером збір. команди СРСР (1954–63). Автор кн. «Сила, здо­ров’я, краса» (1965), «У великому триборстві» (1968; обидві – Київ), «Золотые кило­граммы» (Москва, 1968), «У жит­­ті і спорті» (К., 1971).

В. В. Драга

Стаття оновлена: 2016