Куцик Ірина Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куцик Ірина Петрівна

КУ́ЦИК Ірина Петрівна (16. 03. 1929, с. Рокосів Хуст. р-ну, нині Закарп. обл.) – майстриня художньої вишивки. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1985). Золо­­та та срібна (обидві – 1980-і рр.) медалі ВДНГ УРСР. Закін. Вино­­гра­­дів. торг.-кооп. уч-ще (Закарп. обл., 1950-і рр.). Вишивати навч. від матері, якій присвятила чимало робіт. Працювала бухгалтером, кер. гуртків вишивання при Закарп. палаці дит. та юнац. творчості (Ужгород). Учасни­­ця міських, обл., всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1956. Персон. – у Хусті (1979). Живе в Ужгороді. В основі твор­­чості – нар. орнаментика та сучасні художні мотиви. Гол. техніки – хрестик, гладь. Авторка бл. 200 ескізів для серветок, рушників із вір­шов. рядками, сорочок, ікон, сюжетно-темат. робіт, декор. панно («Ода садів­­нику (Батькові)», «Шана визво­­ли­­телям», «Дружба народів», «Моя Батьківщина», «Маки», «Укра­­ї­­на», «Успіння Пресвятої Богородиці»; усі – 1950–80-і рр.), портретів («Т. Шевченко», «І. Фран­­ко», «В. Ґренджа-Донський», «О. Дух­­нович»; усі – 1960–80-і рр.).

Літ.: Уральський Л. Все починається з людини // Барви гір. краю. Уж., 1994; Рошко В. Канва, що стала символом життя // Закарп. край. 2010. № 8.

Л. В. Уральський, Л. Й. Буняк

Стаття оновлена: 2016