Куцярський Євген Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куцярський Євген  Антонович

КУЦЯ́РСЬКИЙ Євген Антонович (18. 02. 1932, с. Новосілка Скалат., нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 13. 07. 1987, с. Кут Гусятин. р-ну Терноп. обл.) – майстер художньої кераміки. Закін. Теребовл. технікум підготовки культосвіт. працівників (Терноп. обл., 1963). Навч. гончарства у С. Камінець­кого. Працював у с. Кут: зав. клубу (1954–57), бібліотекарем (1957–77), кер. студії худож. кераміки (1977–87). Учасник віт­чизн., закордон. виставок нар. творчості від 1954. Персон. – у Тернополі (1984). Автор сповнених нар. гумору скульптур. композицій та фігур. посуду у вигляді тварин і птахів, декор. тарелей, куманців, ваз, дит. іграшок, розмальов. квітк. узорами по червоній глині білими, зеленими, коричн., блакит. бар­вами з гравіруванням, ліпленням. Окремі роботи зберігають­ся у Гусятин., Терноп. краєзн. музеях.

Тв.: «Через Сиваш» (1967; срібна ме­даль Респ. фестивалю нар. творчості, Москва, 1967), «Шибеник» (1976), «Сва­ти» (1980), «Бравий гармаш» (1982), «Хто кого?» (1984), «Продав, милий, сиві бички», «Вакула» (обидва – 1985), «Із сиром пироги» (1986).

Літ.: Гриб А. Казка гончарного круга // ЛіС. 1986. № 2; Його ж. Барвисті джерела. Т., 1998.

А. Є. Гриб

Стаття оновлена: 2016