Кучабський Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучабський Володимир Васильович

КУЧА́БСЬКИЙ Володимир Васильович (12. 03. 1901, Львів – 09. 06. 1945, с. Ве­ликі Глібовичі Бібр., нині Перемишлян. р-ну Львів. обл.) – ре­­лігійний діяч, письменник. Брат В.-Д. Кучабського. Закінчивши нар. школу 1911, вступив до Академ. г-зії у Львові. Двічі (1914–15) намагався потрапити на фронт, чому завадив юний вік. Після проголошення ЗУНР 1918 воював у лавах УГА. Після війни закін. г-зію (1921), правн. ф-т Укр. таєм. ун-ту (1925) та Богослов. академію (1931) у Львові. Працював 1926–27 у видавн. кооперативі «Червона калина», був адміністратором катол. літ.-наук. ж. «Дзвони» (1931–33). Співпрацював із ред. галиц. часописів «Зиз», «Мета», «Нива», «Новий час» і «Світ дитини». 23 липня 1933 митрополитом Андреєм Шептицьким хіротонізов. на священика, отримав парафію у с. Підбірці, згодом – у с. Чорнушовичі (обидва – нині Пустомитів. р-ну) та Великі Підліски (нині Кам’янка-Бузького р-ну; усі – нині Львів. обл.). Керував роботою читалень т-ва «Просвіта», опікувався пласт. гуртками. На поч. 2-ї світ. війни виїхав до м. Краків (Польща), працював ред., коректором і пе­рекладачем «Українського видавництва». Опікувався укр. емі­грантами, приділяв багато уваги їх реліг. вихованню, організував «Священиче товариство». Упорядкував та опублікував «Мо­литовник для дітей»; у серії реліг. б-ки «Нове життя» вийшли його кн. «Пречиста не дала вмер­ти», «Божа нагода», «Чудо в зараженому місті», «Історія чорного хрестика» (усі – Краків, 1941) та ін. Повернувшись у липні 1941 до Львова, отримав місце священика у Преображен. церкві, при­знач. секр. Богослов. академії та катехитом укр. г-зії, співпрацював із Богослов. наук. т-вом. Від серпня 1944 – парох с. Великі Глібовичі. За відмову приєднатися до т. зв. ініціатив. групи для «самоліквідації» УГКЦ зазнав утисків. Автор нарису «Січові стрільці: Їх історія і характер» (Л., 1920), новел і оповідань реліг. тематики та про січових стрільців «Покаяний грішник» //«ЛНВ», 1927, кн. 5, «Дзвін» // там само, кн. 9, «Гренадієри» // там само, 1928, кн. 10, «Присяга» // там само, кн. 12, «Пісня заліза» // «Історичний ка­лендар-альманах “Червоної калини” на 1929 р.», Л., 1928, «Дон-Кіхотник» // «ЛНВ», 1929, кн. 11, «Чудо в борі» // «Дзвони», 1932, ч. 1; ст. «Отець прелат Ізидор Дольницький» // «Нива», 1931, ч. 4, «Містичне тіло Христа та завдання нації» // там само, ч. 11, «Унійний з’їзд у Львові 1936» // «Праці Богословського наукового товариства», Л., 1937, «Греко-католицька богословська академія у Львові в третьому трьохлітті свого існування. 1934–41» (Л., 1941), «Жертви» // «Богословія», 1943, т. 17–20.

Літ.: Кучабський Ю. Отець Володимир Кучабський: священик, катехит, науковець, письменник. Л., 2011.

М. М. Комариця

Стаття оновлена: 2016