Кучер Олександр Омелянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучер Олександр Омелянович

КУ́ЧЕР Олександр Омелянович (17. 09. 1923, м. Пирятин, нині Полтав. обл.) – історик. Д-р істор. н. (1973), проф. (1978). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. ун-т (1953), де й працював від 1956: у 1977–91 – зав. каф. історії КПРС, від 1993 – зав. каф. історії Росії. Виїхав до Ізраїлю. Досліджував соц.-екон. процеси в Україні у 1920-х рр., боротьбу більшовиків із повстан. рухом.

Пр.: Розгром збройної контрреволю­ції на Україні у 1921–1923 рр. Х., 1971; Боротьба зі збройною внутрішньою контрреволюцією на Україні в 1921–1923 рр. в радянській історіографії // УІЖ. 1972. № 7; Ограничение и вы­теснение нэпмановской буржуазии из про­мышленности и торговли Украинской ССР // Вопр. истории СССР. 1987. Вып. 32.

Літ.: Олександр Омелянович Кучер – професор Харківського університету: Бібліогр. покажч. Х., 1993.

Ю. Ю. Полякова

Стаття оновлена: 2016