Кучера Михайло Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучера Михайло Петрович

КУЧЕ́РА Михайло Петрович (21. 11. 1922, с. Березівка, нині Гомел. обл., Білорусь – 04. 06. 1999, Київ) – археолог. Д-р істор. н. (1988). Держ. премія УРСР у га­­лузі н. і т. (1977). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. За­­кін. Київ. ун-т (1952). Від 1955 працював у Ін-ті археології НАНУ (Київ): 1974–86 – зав. відділу по­­льових дослідж., від 1990 – пров. н. с.-консультант. Осн. напрям наук. дослідж. – археологія Київ. Русі (9–13 ст.), зокрема вивчав пам’ятки оборон. буд-ва (городища, Змієві та Траянові вали).

Пр.: Древній Пліснеськ // Археол. пам’ятки УРСР. Т. 12. К., 1962; Поселення волинян на околиці м. Луцька // Археологія. 1975. Вип. 15; Змиевые валы Среднего Поднепровья. К., 1987; Слов’яно-руські городища VІІІ–ХІІІ ст. між Саном і Сіверським Дінцем. К., 1999.

Л. І. Крушельницька

Стаття оновлена: 2016