Кучеренко Василь Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучеренко Василь Федорович

КУЧЕРЕ́НКО Василь Федорович (01. 01. 1892, с. Пляхова Бердичів. пов. Київ. губ., нині Козятин. р-ну Вінн. обл. – 1982) – військовик, хімік. Закін. Софій. духовну шко­лу (Київ, 1906) та 4 кл. Київ. духов. семінарії (1910), навч. на хім. ф-ті Київ. політех. ін-ту (1910–14). З поч. 1-ї світ. війни мобілізов. до рос. армії. У березні 1918 демобілізов., продовжив навч. у Київ. політех. ін-ті. У квітні 1919 вступив до Армії УНР: молодший старшина 2-го панцир. дивізіону Коростен. напрямку (служив на бронепоїзді «Воля»), ад’ютант 6-го тех. куреня 6-ї Січової стрілец. дивізії. Від листопада 1920 перебував у таборах для інтернованих на тер. Польщі. У серпні 1921 отримав безтермінову від­пустку для завершення освіти. Слухав лекції на філос. ф-ті Кільс. ун-ту (Німеччина, 1921–24). За­кін. хім.-технол. відділ інж. ф-ту Укр. госп. академії у Подєбрадах (Чехо-Словаччина, 1927), де й працював: 1929 – секр. інж. ф-ту, на поч. 1930-х рр. – зав. каф. орган. хімії. 1931 здобув док­торат із хімії. Автор праць із проблем орган. хімії та цукроваріння. Вміщував публікації у ж. «Український інженер».

Р. М. Коваль

Стаття оновлена: 2016