Кучеренко Микола Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучеренко Микола Олексійович

КУЧЕРЕ́НКО Микола Олексійович (24. 12. 1907(06. 01. 1908), с-ще Лозова Павлогр. пов. Катеринослав. губ., нині місто Харків. обл. – 12. 09. 1976, Москва) – конструктор і організатор виробництва танків. Брат В. Кучеренка. Інж.-пол­ковник (1946). Сталін. премія (1942, 1946, 1948). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. ін-т інж. транспорту (1930). Від 1931 працював на Харків. паровозобуд. з-ді, де 1936 танк. вироб-во виокремлено у з-д № 183: у 1938–39 – нач. КБ-100, 1939–40 – заст. нач., 1940–47 – нач. КБ-520 і заст. гол. конструктора з-ду № 183, який 1941 евакуйовано до м. Нижній Тагіл (Свердлов. обл., РФ) і включено до складу «Уралвагонзаводу»; 1947–49 – гол. конструктор гол. упр. Мін-ва транс­порт. машинобудування СРСР; 1949–52 – гол. інж. «Уралвагонзаводу»; 1952–67 – нач. гол. упр. із вироб-ва танків Мін-ва оборон. пром-сті СРСР. Брав участь у розробленні легких колісно-гусенич. танків БТ-2 (1931), -5 (1932), -7 (1934), -7М (1938); разом із М. Кошкіним і О. Морозовим – дослід. танків А-20, -32, серій. серед. танка Т-34 (прийнятий на озброєння 1939), також керував модернізацією останнього; Т-44, -54 та ін. У 1960-х рр. під його безпосеред. кер-вом сконструйовано самохід. візок, використаний для створення місяч. самохід. апарату («Місяцеходу»). 2008 у Москві встановлено мемор. дошку К., 2009 його ім’ям названо електровоз Пд. залізниці України.

Літ.: Васильева Л., Желтов И. Николай Кучеренко. Пятьдесят лет в битве за танки СССР. Москва, 2009.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2016