Кучеров Валентин Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучеров Валентин Михайлович

КУ́ЧЕРОВ Валентин Михайлович (24. 09. 1925, м-ко Нова Одеса, нині місто Микол. обл. – 24. 03. 2001, Київ) – педагог, композитор. Учасник 2-ї світ. війни. Навч. в Алма-Атин. (нині Алмати; 1943–44; кл. композиції Л. Хламіді), Київ. (1945–48) муз. уч-щах, за­кін. Київ. консерваторію (1953; кл. композиції М. Вілінського), де відтоді й працював (нині Нац. муз. академія України): 1959–61 – декан істор.-теор. ф-ту, від 1965 – доц. каф. теорії музики. Водночас від 1952 – викл. гармонії й факультативу з композиції Київ. муз. школи-інтернату ім. М. Лисенка. 1990 стажувався у відділі музикознавства ІМФЕ НАНУ в А. Мухи. Серед наук. до­слідж. – укр. камерно-вокал. творчість повоєн. часу, формо­твор. та колорист. роль в ній гар­монії (не завершені). Автор навч. посібника «Музичний диктант підвищеної складності» (1977) та праці «Програма з гармонії для хорових відділів музичних десятирічок» (1957; обидві – Київ).

Тв.: для симф. оркестру – Симфонія (у 3-х частинах); для хору й симф. оркестру – Фуга (клавір); для хору, соліста й симф. оркестру – «Поема про Україну» (сл. П. Воронька); для фортепіано – Варіації (25 варіацій-етюдів); твори для різних складів ансамблів нар. інструментів (зокрема квартету бандуристів), скрипки, дух. інструментів (го­боя, валторни, труби та ін.) у супроводі фортепіано; хори; камерно-вокал. ком­позиції; п’єси для дітей; обробки укр. нар. пісень.

О. М. Немкович

Стаття оновлена: 2016