Кучеров Володимир Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучеров Володимир Павлович

КУ́ЧЕРОВ Володимир Павлович (06. 06. 1932, м. Бердичів Вінн., нині Житомир. обл. – 01. 10. 1999, м. Косів Івано-Фр. обл.) – майстер художнього оброблення дерева. Чл. НСХУ (1993). Закін. Косів. уч-ще приклад. мист-ва (1958). Працював 1959–99 художником-майстром різьбяр. цеху Косів. худож.-вироб. комбінату. Учасник обл., всеукр., всесоюз. і міжнар. мист. виставок від 1961. Створював декор. тарелі, скриньки, полиці, підсвічники, кубки, вази, топірці, книги-альбоми, жін. прикраси, булави у техніках сухого та пластич. різьблення, оздоблюючи гуцул. орнаментами, інкрустацією бісером. Роботи К. вирізнялися манерою композиц. вирішення, гармоній. поєднанням декору і форми, привнесенням у традиц. орнаментику гуцул. різьблення нових елементів, анімаліст. мотивів. Зразки худож. виробів К. впроваджено у серійне вироб-во. Разом із дружиною Г. Кучеровою виконував мальованки – точені дерев’яні форми у вигля­­ді яйця, на які за допомогою пензля і штампів наносили гуашевими фарбами орнамент, по­­кривали лаком. Окремі вироби зберігаються у Косів. музеї нар. мист-ва Гуцульщини, Івано-Фр. краєзн. музеї, Коломий. музеї нар. мист-ва Гуцульщини та По­­куття (Івано-Фр. обл.).

Тв.: із портретами – Т. Шевченка (1964; 1996), Лесі Українки (1970-і рр.), В. Сте­­фаника (1970), В. Леніна (1982), гербів СРСР, УРСР (обидва – серед. 1980-х рр.); декор. тарелі – «Цвіт калини» (1974), до 30-річчя Великої Перемоги (1975), «Квіт­­ка» (1979), «Жолуді-дубочки», «Києву – 1500» (обидва – 1982), «Червона кали­­на» (1989), «Листочки» (1998).

Літ.: Мисюк І. Незгасима ватра твор­­чості // Гір. веселка. Снятин, 2000.

І. С. Кочержук

Стаття оновлена: 2016