Кучін Георгій Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучін Георгій Дмитрович

КУ́ЧІН Георгій Дмитрович (псевд. і крипт.: К. Оранський, К. Ор.; 01. 04. 1889, м. Вільно, нині Вільнюс – 01. 02. 1938, м. Оренбург, РФ) – політичний і профспілковий діяч. Закін. С.-Пе­тербур. ун-т. 1905 вступив до РСДРП. Вміщував пуб­лікації у меншовиц. ж. «Дело жиз­ни», «Наша заря», г. «Луч». До 1917 тричі був за­арешт., 1910–12 мешкав на засланні. Під час 1-ї світ. війни мобілізов. до рос. армії. Від 1915 входив до Організац. ком-ту меншовиків (з дорадчим голосом). Після Лютн. революції 1917 обраний чл., зго­дом – головою ком-ту 12-ї армії та ком-ту Пн. фронту. 1917 входив до складу ВЦВК 1-го скликання. На 2-му Всерос. з’їзді рад восени 1917 голосував проти «більшов. змови» і разом із ін. правими меншовиками залишив з’їзд. На Всерос. нараді РСДРП у травні 1918 обраний чл. ЦК. Від літа 1918 – секр. меншовиц. ком-ту в Центр. обл. Росії, ред. ж. «Новая заря». Співорганізатор руху уповноважених ф-к і з-дів у Москві. У червні 1918 за­арешт. і ув’язнений до листопада. Від 1919 – в Україні. Обраний товаришем (заст.) голови київ. ради профспілок і чл. київ. ком-ту меншовиків, згодом – головою Центр. бюро профспілок та чл. Гол. ком-ту партії мен­шо­виків. 1920 очолив профспіл­ку рад. і торг. підпр-в. У березні 1920 рев. трибуналом засудж. до позбавлення політ. прав до кінця війни. Служив у Червоній армії. Після демобілізації – чл. Гол. ком-ту РСДРП України. Навесні 1921 заарешт. у Харкові, в серпні того ж року звільнений. У березні 1922 знову заарешт. і засланий до Туркестану, звідки прибув за викликом ЦК РСДРП до Москви, де очолив підпіл. Рос. бюро ЦК меншовиків. У квітні 1924 нелегально виїхав за кордон: у Берліні брав участь у роз­робленні нової парт. програми, у Відні – в засіданні виконкому Робітн. соціаліст. Інтернаціоналу. Після звільнення проживав на засланні, де у черг. раз заарешт. і засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1958.

Літ.: Тиль Т. И. Социал-демократическое движение молодежи 1920-х го­­дов // Память: Истор. сб. Вып. 3. Мос­ква, 1978; Париж, 1980; Меньшевики в большевистской России. 1922–1924 гг. Москва, 2004.

О. М. Мовчан

Стаття оновлена: 2016