Кучугура-Кучеренко Іван Йович
КУЧУГУ́РА-КУЧЕРЕ́НКО Іван Йович (справж. — Кучеренко; 07. 07. 1878, с. Мурафа, нині Краснокут. р-ну Харків. обл. — 24. 11. 1937, Харків) — бандурист, співак (ліричний баритон). Нар. арт. УСРР (1925). Учень кобзаря П. Гащенка. Значний вплив на творчість К.-К. мав Г. Хоткевич. 1908–10 викладав гру на кобзі у муз.-драм. школі М. Лисенка у Києві. Виступав 1902 на Археол. з’їзді (Харків), 1911 брав участь у шевченків. вечорах у Москві, С.-Петербурзі, Варшаві. У репертуарі — думи («Богдан Хмельницький та Барабаш», «Олексій Попович», «Федір безродний, бездольний», «Смерть козака-бандуриста», «Смерть Богдана Хмельницького та обрання нового гетьмана», «Бідна вдова та три сини»), нар. пісні («Пісня про Морозенка»), пісні на сл. Т. Шевченка, І. Франка, власні твори. Думи від К.-К. записав і опублікував Ф. Колесса у кн. «Мелодії українських народних дум» (Л., 1910–13). Серед учнів — В. Ємець. Заарешт., 8 листопада 1937 за звинуваченням в участі у контррев. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1958. У рідному селі 2008 йому встановлено мемор. дошку.