Кучук-Карасу - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кучук-Карасу

КУЧУ́К-КАРАСУ́ – річка у Білогірському та Нижньогірському районах АР Крим, права притока Біюк-Карасу. Ін. назви: Мала Карасівка, Суха Карасівка. Довж. 62 км, пл. водозбір. бас. 255 км2. Бере початок на сх. схилі Арпат. узгір’я побл. перевалу Горчуа. У вер­хів’ї долина ущелиноподібна, ниж­че – ящикоподібна, завшир­шки від 300 м до 3 км. Гирло не виражене. У верхоріччі є пороги (деякі заввишки 15 м). Шир. річища у верхів’ї 2–6 м, у пониззі 4–20 м. Живиться сніговими і дощовими водами. Похил річки 14 м/км. Середня річна витрата води 0,17 м3/сек. Льодові утворення спостерігаються упродовж січня–лютого. Гідрол. пост побл. с. Багате (Білогір. р-ну, від 1929). На К.-К. – 4 невеликих водосховища і 7 загат. Геоекол. стан стійкий лише у верхів’ї. Воду використовують для госп. потреб. У верхів’ї річки – об’єкти туризму: місця партизан. боїв з нім. окупантами періоду 2-ї світ. війни, 4 водоспади з еворзій. «купелями». У бас. К.-К. знайдено рештки поселень епох неоліту та міді й бронзи.

Літ.: Тимченко З. В. Водные ресур­сы и экологическое состояние малых рек Крыма. 2002; Олиферов А. Н., Тимчен­ко З. В. Реки и озера Крыма. 2005 (оби­дві – Сімферополь).

А. М. Оліферов

Стаття оновлена: 2016